Адвокат РОГОЗІН Сергій Леонідович

Досвід, професіоналізм та оперативність - три складові професійної діяльності.

Досвід 30 років роботи.

300+ Клієнтів

400+ Консультацій

550+ Судових справ

387+ Проектів

Про мене

Адвокат РОГОЗІН Сергій Леонідович

Спеціалізації/послуги

Правова Допомога Адвоката

Вартість моїх послуг

Послуга

Ціна

Правова Допомога Адвоката

грн

Документи

0 / 0

Документи

1 /

Питання від клієнтів:

По-перше, слід врахувати, що із системного аналізу положень законодавства випливає, що на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам громадянам України у віці від 18 до 60 років, а також жінкам – військовозобов’язаним, обмежено виїзд за межі України. Водночас, вказана заборона не є абсолютною. Тобто, тотальної заборони на виїзд усіх осіб за кордон немає. При цьому, варто врахувати, що обмеження виїзду за межі України як тимчасовий захід під час дії воєнного стану обумовлений насамперед необхідністю досягнення оборонних цілей держави та заходів, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто поширюється саме на військовозобов’язаних осіб. Водночас, після виключення з військового обліку особа втрачає статус «військовозобов’язаний». При чому така відмітка є безстроковою, та не дозволяє особі знову стати на військовий облік на відміну від відмітки «знятий із військового обліку». Отож, ні за яких умов особа не може нести військову службу навіть за умов військового стану. По-друге, незважаючи на те, коли зроблена відмітка про «виключення з військового обліку», вона є дійсною. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, відмітка про «виключення з військового обліку» не підлягає зміні та перегляду на підставі чинного законодавства.Так само виключається і можливість повторного проходження особою військово-лікарської комісії ВЛК. Тому перетин кордону такими особами є цілком законним, а відмова Державної прикордонної служби у перетині кордону є протиправною та може бути оскаржена у порядку встановленому чинним законодавстом.

Публікації

Приклади судової практики

Справа № 554/8447/22 , Ухвала суду від 25 серпня 2022 року

Оскарження бездіяльності службових осіб правоохоронного органу щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань).

Рішення

За результатами судового розгляду судом визнано незаконною бездіяльність службових осіб органу щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та зобов’язано уповноважених осіб внести відомості, що зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення до відповідного реєстру.

Опис

Справа № 520/6229/22 , 13 жовтня 2022 року

Оскарження рішення службових осіб Державної прикодонної служби про відмову у перетині кордону студенту

Рішення

Харківський окружний адміністративний суду визнав незаконним рішення про заборону на перетин кордону студенту та скасував його

Опис

Справа № 440/1773/22 , Рішення суду від 26 травня 2022 року

Зарахування стажу служби у податковій міліції до стажу служби у Національній поліції України

Рішення

Судом визнано, що відповідачем помилково не включено стаж проходження служби позивачем у податковій міліції до стажу служби в поліції, оскільки стаж служби позивача в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Опис

Справа № 554/9603/21 , Дата судового засідання 08.12.2021

Справа про адміністративне правопорушення. Особу хотіли притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засособом у стані алкогольного сп'яніння)

Рішення

Суд закрив справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засособом у стані алкогольного сп'яніння) не доведено.

Опис

Відгуки клієнтів

Контакти

Адреса

Полтавська обл. м. Полтава, вул. Соборності, 13, каб. 431

Телефон

+380955612777 +380960026777

rogozin555@ukr.net

Графік работи

Справа № 520/6229/22 , 13 жовтня 2022 року

Оскарження рішення службових осіб Державної прикодонної служби про відмову у перетині кордону студенту

Задача

Визнати протиправним та скасувати рішення службових осіб Державної прикордонної служби про відмову у перетині кордону

Рішення

Опис

Фабула справи: до суду звернулася особа з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення посадових осіб Державної прикордонної служби про відмову у перетинанні громадянином України кордону з метою виїзду за кордон для продовження навчання. Свою позицію обґрунтувала тим, що 4.08.2022 р. прибула до Державного кордону України для його перетину та надала усі необхідні документи, зокрема: - паспорт громадянина України для виїзду за кордон; - тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № 980/19 від 04.10.2019 р. видане Шевченківським РВК міста Харкова, в якому зазначено, що позивач має право на відстрочку від мобілізації; - довідку Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова № 949 від 19.07.2022 року для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів, які навчаються за денною або індивідуальною формами здобуття освіти, видану позивачу, згідно якої він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; - нотаріально засвідчений переклад угоди про навчання та умови оплати в Академії управління та адміністрування в м.Ополя (Польща); - нотаріально засвідчений переклад довідки про прийняття іноземця на навчання, в якій зазначено виклик на навчання; - нотаріально засвідчений переклад документу про підтвердження забезпечення житлом; - студентський квиток міжнародного зразка; - лист іноземного вищого навчального закладу про підтвердження набуття статусу студента, створення та функціонування на офіційному сайті навчального закладу особистого кабінету студента, неможливість існування особистого кабінету студента у сторонньої особи. Однак, незважаючи на усі подані документи було винесено рішення про відмову у перетині кордону у зв’язку з тим, що особа не змогла надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Суд позов задовольнив: визнав протиправним рішення посадових осіб Державної прикордонної служби України та скасував його. Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд звернув увагу на ряд порушень з боку посадових осіб Державної прикордонної служби України. 1. В оскаржуваному рішенні не зазначено жодної з визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21 січня 1994 року підстави для тимчасового обмеження позивачу права на виїзд з України. При цьому, саме цей закон містить вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження права громадянина України на виїзд з України. 2. У рішенні зазначено, що «особа не змогла надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон». Однак, у рішенні не визначено, які саме документи на підтвердження підстави для виїзду за кордон позивач не зміг надати на паспортний контроль, що також є порушенням. Більше того, в оскаржуваному рішенні не надано оцінку поданим позивачем документам на підтвердження підстави для виїзду за кордон. 3. Щодо посилань відповідача на приписи п. 2-6 Правил перетинання Державного кордону громадянами України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. №57, суд зазначає що в оскаржуваному рішенні не зазначено посилань на вказані приписи Правил №57, як на підставу для прийняття даного рішення. Тобто, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не ґрунтувався приписами п.2-6 вищевказаних Правил. 4. Суд також дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає затвердженій формі. Так, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.12.2010 № 967 затверджено форму рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку. Згідно затвердженої форми в рішенні міститься графа - «посилання на рішення суду або прокурора», в якій зазначено таке - «у зв`язку з наявністю однієї з підстав, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", у тому числі у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу рішенням……тимчасово обмежено у праві виїзду з України, або відповідно до статті 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України" відсутні дійсні документи на право перетинання державного кордону». Проте, в оскаржуваному у даній справі рішенні зазначено - «на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а також Закону України " Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року" громадянина України тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону…..». Таким чином, в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав відмови в перетинанні державного кордону України громадянину України, які визначено у формі зазначеній наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 14.12.2010 № 967. Повний текст рішення читайте тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106739600

Справа № 554/8447/22 , Ухвала суду від 25 серпня 2022 року

Задача

Довести незаконною бездіяльність службових осіб правоохоронного органу щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань) та зобов'язати відкрити кримінальне провадження задля здійснення досудового розслідування за фактом подання заяви про кримінальне правопорушення.

Рішення

Опис

Особа подала до поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення. Уповноважені особи зобов'язані були внести відомості про вчинення кримінального правопорушення протягом 24 годин з моменту отримання такої заяви. Водночас, проігнорували вимоги закону та не внести відомості до спеціального реєстру. За результатами судового розгляду, суд прийняв наші аргументи та правове обгрунтування та визнавнезаконною бездіяльність службових осіб органу щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та зобов’язано уповноважених осіб внести відомості, що зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення до відповідного реєстру. Чому це рішення є важливим? Співробітники правоохоронного органу зобов’язані будуть відреагувати на звернення громадянина і розпочати досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення. Читайте повне судове рішення тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105954148

Справа № 440/1773/22 , Рішення суду від 26 травня 2022 року

Зарахування стажу служби у податковій міліції до стажу служби у Національній поліції України

Задача

Довести, що стаж служби у податковій міліції зараховується у стаж служби у Національній поліції України, для того, щоб позивач (клієнт) мав право на отримання надбавки за вислугу років до грошового забезпечення та додаткової оплачуваної відпустки.

Рішення

Опис

Фабула справи: Позивач (співробітник поліції) у період з 08.08.2002 по 17.08.2016 проходив службу в органах податкової міліції, з 21.01.2017 проходить службу у Національній поліції України. Вважав, що період служби в податковій міліції підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, проте відповідач не зарахував службу в органах податкової міліції до стажу служби позивача, що дає право на отримання надбавки за вислугу років до грошового забезпечення та додаткової оплачуваної відпустки. За твердженням позивача служба в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а тому ГУНП в Полтавській області протиправно перерахувало стаж позивача в поліції для виплати надбавки та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки без урахування стажу служби в податковій міліції. Судом визнано, що відповідачем помилково не включено стаж проходження служби позивачем у податковій міліції до стажу служби в поліції, оскільки стаж служби позивача в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. На які положення законодавства спирався суд під час прийняття рішення? -п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" -ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 №509-ХІІ -положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні" -ст. 20 - 23 Закону України "Про міліцію" -положення Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" -п. 353.1 ст.353, п. 356.1. ст. 356 Податкового кодексу України -положення Наказу Державної податкової адміністрації України від 15.05.08 №313 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України» -положення Постанови Кабінету Міністрів України "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" від 30.10.98 № 1716, -положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" У цьому судовому рішенні судом також враховано практику Верховного Суду у подібній справі (справа № 440/1564/20). Читайте повне судове рішення тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104484348 (Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року справа № 440/1773/22)

Справа № 554/9603/21 , Дата судового засідання 08.12.2021

Задача

Спростувати позицію правоохоронних органів щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засособом у стані алкогольного сп'яніння).

Рішення

Опис

Фабула судового акту: відповідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2021 року, особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, у судовому засіданні особа вину не визнала та переконувала суд, що на час керування транспортним засобом була твереза та алкоголь не вживала. При цьому, захисник особи адвокат Рогозін С.Л. просив закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи, що провина особи не доведена в установленому законом порядку, а також зазначав, що процедура освідування особи на стан сп’яніння містила ряд грубих порушень, зокрема: висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння не містить підпису особи, що проходила огляд; бланк акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння, який було складено по справі не відповідав бланку, форма якого затверджена на законодавчому рівні; з акту медичного огляду вбачається, що заключний діагноз щодо стану особи, яка проходила огляд не було встановлено; під час процедури огляду не було залучено свідків, а відеозапис безпосередньої процедури огляду особи на стан сп’яніння відсутній; під час процедури огляду особі для продування принесли алкотестер з уже приєднаним мунштуком, а жодні лабораторні аналізи у особи не відбирались та дослідження не проводились. Окрім того, захисник особи доцільно звернув увагу на те, що надані суду відеозаписи містять факт фіксації керування особою транспортним засобом взагалі за 2016 рік. Натомість, інших відеозаписів, які б зафіксували факт керування особою транспортним засобом 29.09.2021 року у стані алкогольного сп’яніння надано не було. Таким чином, за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку про те, що матеріали справи дійсно не містять достатніх належних, допустимих та достовірних доказів керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння та правомірності проведення процедури проведення огляду на стан сп’яніння, у зв`язку з чим справа підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Ознайомитися із повним рішенням можна тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101744184

НАЙПОШИРЕНІШІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ МИТНОГО ОРГАНУ ПРО КОРЕГУВАННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ У ПРАКТИЦІ ВЕРХОВНОГО СУДУ З 2018 ПО 2021 РР.

Під час здійснення державної митної справи між органами Державної митної служби та декларантами виникають різні види митних спорів. До числа найпоширеніших належать спори, пов’язані з визначенням та коригуванням митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. На мій погляд, поширеність цього виду спорів зумовлена природою повноважень, якими наділені митні органи. У цьому випадку йдеться про використання дискреційних повноважень, які митні органи використовують у тому числі при коригування митної вартості товарів. Однак, недоліки в реалізації цих повноважень найчастіше і є причиною виникнення юридичних спорів. За результатами аналізу судової практики Верховного Суду за 2018-2021 рр., можна зазначити, що основними підставами для прийняття судових рішень не на користь митниці у судових справах з питань коригування митної вартості товарів були такі: - необґрунтоване витребування документів та некоректні вимоги; - посилання митниці на дані власної інформаційної бази; - помилки при застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів. Детально про них у цій статті...

читати повністю

17-12-2022

СУД ВИЗНАВ, ЩО ЗМОНТОВАНИЙ ІЗ РІЗНИХ ПРИСТРОЇВ ВІДЕОЗАПИС Є ДОПУСТИМИМ ДОКАЗОМ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ЗА Ч. 1 СТ. 130 КУПАП (ПОСТАНОВА ПОЛТАВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ВІД 09.09.2022 РОКУ У СПРАВІ № 554/4230/22)

Фабула справи: у червні 2022 року особа керувала транспортним засобом, який був зупинений поліцейськими. У результаті зупинки транспортного засобу поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки, на думку поліцейських, особа мала явні ознаки алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя) та відмовилася у присутності двох свідків від проходження огляду задля визначення стану алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Особа у судовому засіданні повністю заперечувала, що події розвивалися таким чином. Зокрема, нею було зазначено, що поліцейські поводили себе некоректно, зухвало і навіть не дали зафіксувати події на мобільний телефон («…вибили його з рук…»). Коли запитали про те, чи знаходиться особа у стані сп’яніння і вона заперечила, поліцейські одразу це кваліфікували як відмову від проходження огляду. При чому, одразу десь знайшлося двоє свідків, попри те, що була пізня година (23 год. 05 хв.) і перебування людей у цей час на вулиці заборонено у зв’язку із запровадженням комендантської години. Більше того, особа зазначила, що свідки надали показання для протоколу «під диктовку» поліцейського. Але, найбільше сторону захисту обурило те, що надані поліцейськими відеозаписи не відповідали критеріям допустимості доказів, оскільки зібрані з явним порушенням приписів законодавства (відеозаписи було зібрано з різних відеопристроїв, їх тривалість близько 2 хв, при цьому вони не фіксують увесь процес виявлення правопорушення та його фіксацію, не містять дату та часу, коли їх відзнято). Водночас, суд першої інстанції визнав, що змонтований відеозапис є допустимим доказом. Особу визнали винною та притягнули до адміністративної відповідальності. Підтримав рішення суду першої інстанції і апеляційний суд. Суд апеляційної інстанції визнав, що особу законно та обґрунтовано притягнули до адміністративної відповідальності. Фактично, своїм рішенням, апеляційний суд підвердив позицію про те, що змонтований відеозапис із різних відеопристроїв тривалістю 2 хв., який був наданий для підтвердження факту вчинення особою правопорушення, є допустимим доказом, навіть незважаючи на те, що законодавством передбачено, що фіксація факту вчинення адміністративного правопорушення працівниками Національної поліції України повинна відбуватися безперервно.

читати повністю

30-11-2022

ЧОЛОВІКАМ ЯКИХ ПРОФЕСІЙ ДОЗВОЛЕНО ПЕРЕТИНАТИ КОРДОН УКРАЇНИ У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ: КОНСУЛЬТУЄ АДВОКАТ РОГОЗІН С.Л.

Із введенням воєнного стану в Україні встановлюється заборона на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років. Водночас, така заборона не є тотальною, існують певні категорії чоловіків, які мають законне право на перетин держкордону під час війни. Сьогодні звернемо увагу на професійну належність чоловіків, яка дозволяє їм перетинати кордон України за умови підтверджуючих документів. 1. ПРАЦІВНИКИ АВІАЦІЇ. Перетин кордону дозволено на підставі п. 2-13 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57. ХТО МАЄ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ЗА ЦИМ ПУНКТОМ? авіаційний персонал державні інспектори з авіаційного нагляду особи, уповноважені на проведення перевірок Державіаслужби працівникиДержавного авіаційного підприємства «Україна» ВКАЗАНІ ОСОБИ МАЮТЬ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ У ДВОХ ВИПАДКАХ: Вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном Вони прямують для тренажерної підготовки за кордоном ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ВКАЗАНИМИ ОСОБАМИ 1. Підтвердними документами для авіаційного персоналу, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента), є: засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України; підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення); наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон. 2. Підтвердними документами для авіаційного персоналу, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента), є: копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України; підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення); військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 3. Підтвердним документом для державних інспекторів з авіаційного нагляду та осіб, уповноважених на проведення перевірок, є наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок. 4. Підтвердним документом для працівників Державного авіаційного підприємства «Україна» є наказ підприємства про відрядження працівника за кордон. ВАЖЛИВО! ЗАКОНОДАВЕЦЬ ОБМЕЖУЄ СТРОКИ ПЕРЕБУВАННЯ ЗАКОРДОНОМ ЦИХ КАТЕГОРІЙ ОСІБ. ТАКІ ОСОБИ МОЖУТЬ БЕЗПЕРЕРВНО ПЕРЕБУВАТИ ЗА КОРДОНОМ НЕ БІЛЬШЕ СТРОКУ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ АБО ДОГОВОРУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ТРЕНАЖЕРНОЇ ПІДГОТОВКИ АБО СТРОКУ ВІДРЯДЖЕННЯ. 2. ПРАЦІВНИКИ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ Перетин кордону дозволено на підставі п. 2-12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57. ХТО МАЄ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ЗА ЦИМ ПУНКТОМ? Право перетину мають чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах. ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ВКАЗАНИМИ ОСОБАМИ 1) курсанти закладів освіти: - посвідчення особи моряка; - довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором; - військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 2) особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану: - посвідчення особи моряка; - суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list); - підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів; 3) інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану: - посвідчення особи моряка; - підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів; - військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; - трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання. ВАЖЛИВО! ЗАЗНАЧЕНІ ОСОБИ МОЖУТЬ БЕЗПЕРЕРВНО ПЕРЕБУВАТИ ЗА КОРДОНОМ НЕ БІЛЬШЕ СТРОКУ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ (КОНТРАКТУ). 3. ПРАЦІВНИКИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ Перетин кордону дозволено на підставі п. 2-10 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57. ХТО МАЄ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ЗА ЦИМ ПУНКТОМ? Право перетину мають працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці. ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ВКАЗАНИМИ ОСОБАМИ Рішення Мінінфраструктури (для працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури). Рішення обласної, Київської міської військової адміністрації за місцезнаходженням таких підприємств (працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності). 4. СПОРТИВНА ТА ТРЕНУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ Перетин кордону дозволено на підставі п. 2-11 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57. ХТО МАЄ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ЗА ЦИМ ПУНКТОМ? Спортсмени національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю складу, а також спортсмени команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту. Тренери, які забезпечують підготовку спортсменів вищезазначених категорій. Спортивні судді, арбітри та фахівці, що забезпечують, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль за підготовкою спортсменів вищезазначених категорій. ДОКУМЕНТАМИ, ЯКІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ВКАЗАНИМИ ОСОБАМИ Є: рішення Мінмолодьспорту щодо включення до складу учасників спортивного заходу, а документами для осіб АБО лист Міністра молоді та спорту, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов’язки, до Держприкордонслужби щодо участі зазначених осіб у спортивному заході та перетинанні державного кордону відповідними особами. ВАЖЛИВО! СТРОКИ ПЕРЕБУВАННЯ ВКАЗАНИХ ОСІБ ЗАКОРДОНОМ ОБМЕЖУЮТЬСЯ: НЕ БІЛЬШЕ 30 КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ З ДНЯ ПЕРЕТИНАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ, АЛЕ НЕ МЕНШЕ СТРОКУ ПРОВЕДЕННЯ СПОРТИВНОГО ЗАХОДУ. ПРИ ВИНИКНЕННІ СИТУАЦІЙ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ КВАЛІФІКОВАНОГО ПРАВОВОГО ПІДХОДУ, НЕ НЕХТУЙТЕ СВОЇМ ПРАВОМ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ. ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО АДВОКАТА! У випадку виникнення запитань проконсультую індивідуально, з конкретної ситуації. Відповім на поставлені запитання. Консультація дозволить скласти оптимальний план дій і уникнути неочікуваних та негативних наслідків. Консультація адвоката отримана сьогодні – ваша безпека та впевненість завтра та завжди. Індивідуальні консультації надаються за попереднім записом за телефоном: +38050-193-59-42, +38067-940-63-00. У випадку якщо виникли запитання або необхідно вивчити конкретні документи, звертайтеся за електронною адресою - rogozin555@ukr.net (для пересилки документів) або за вказаними телефонами. Автор консультації: Адвокат Сергій Леонідович РОГОЗІН

читати повністю

15-11-2022

НАДАННЯ ОСОБІ ДЛЯ ПРОДУВАННЯ АЛКОТЕСТЕРУ З УЖЕ ПРИЄДНАНИМ У ЙОГО ВІДСУТНОСТІ МУНШТУКОМ Є ГРУБИМ ПОРУШЕННЯМ ПРОЦЕДУРИ ОСВІДУВАННЯ ОСОБИ НА СТАН АЛКОГОЛЬНОГО СП’ЯНІННЯ, ЩО УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СТ. 130 КУПАП (ПОСТАНОВА ОКТЯБРСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ М. ПОЛТАВИ ВІД 8 ГРУДНЯ 2021 РОКУ У СПРАВІ № 554/9603/21)

читати повністю

10-11-2022

ТРИ АРГУМЕНТИ НА КОРИСТЬ ТОГО, ЧОМУ ОСОБАМ, ЯКІ ВИКЛЮЧЕНІ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ НА ПІДСТАВІ ПОВНОЇ НЕПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ МОЖНА ВИЇЖДЖАТИ ЗА КОРДОН

Із системного аналізу положень законодавства випливає, що на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам громадянам України у віці від 18 до 60 років, а також жінкам – військовозобов’язаним, обмежено виїзд за межі України. Водночас, вказана заборона не є абсолютною. Тобто, тотальної заборони на виїзд усіх осіб за кордон немає. При цьому, варто врахувати, що обмеження виїзду за межі України як тимчасовий захід під час дії воєнного стану обумовлений насамперед необхідністю досягнення оборонних цілей держави та заходів, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто поширюється саме на військовозобов’язаних осіб. АРГУМЕНТ№ 1. ОСОБИ, ЯКІ ВИКЛЮЧЕНІ ІЗ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ НА ПІДСТАВІ ПОВНОЇ НЕПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ НЕ Є ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИМИ В РОЗУМІННІ ПОЛОЖЕНЬ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» визначає, що військовозобов'язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. При цьому в запас Збройних сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби. Вони перебувають на військовому обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань. Таким чином, з цих положень випливає, що після виключення з військового обліку особа втрачає статус «військовозобов’язаного». При чому така відмітка є безстроковою, та не дозволяє особі знову стати на військовий облік на відміну від відмітки «знятий із військового обліку». Отож, ні за яких умов особа не може нести військову службу навіть за умов військового стану. АРГУМЕНТ № 2. НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ, КОЛИ ЗРОБЛЕНА ВІДМІТКА ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ ОСОБИ ІЗ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ. ГОЛОВНЕ, ЩО БУЛО ДОТРИМАНО ПРОЦЕДУРУ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЧИННОГО НА ТОЙ МОМЕНТ. Незважаючи на те, що відмітка про «виключення з військового обліку» зроблена відповідно до чинного законодавства, яке діяло раніше, вона є чинною і зараз. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, відмітка про «виключення з військового обліку» не підлягає зміні та перегляду на підставі чинного законодавства. Так само виключається і можливість повторного проходження особою ВЛК. АРГУМЕНТ № 3. ВИЇЗД ЗА КОРДОН ТАКОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ УЗГОДЖУЄТЬСЯ З ПОЛОЖЕННЯМИ П. 2-6 ПОСТАНОВИ КМУ № 57. П. 2-6 Постанови КМУ № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» визначено, що дозволяється виїзд за межі України категоріям осіб визначеним ч. 1 ст. 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Отож, виходячи із положень п. 2-6 Правил та абз. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках. Таким чином, оскільки особа не є військовозобов’язаною, вона належить до категорії «окремі громадяни, які не підлягають призову на військову службу» і має право на перетин кордону. Чому ж тоді на кордоні такі особи отримують відмову? На мою думку, такі відмови у перетині кордону зумовлені тим, що представники Держприкордонслужби України у пунктах пропуску керуються хибними роз’ясненнями, які надані Держприкордонслужбою України. Однак, такі роз’яснення абсолютно не відповідають чинному законодавству. Зокрема, Державна прикордонна служба України у своєму листі від 17 березня 2022 року визначила, що обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до осіб, зокрема, які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби у воєнний час. Однак, відповідно до Наказу Міноборони «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 № 402 ВЛК виносить одну з таких постанов: придатний до військової служби; тимчасово непридатний до військової служби (із вказанням дати повторного огляду); непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Як бачимо, формулювання «непридатний до військової служби у воєнний час» законодавством не передбачено. Окрім того, на сайті Державної прикордонної служби України зазначено, що «виходячи з положень п. 2-6 Правил та абз. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виїзд дозволено особам, які зняті з військового обліку на підставі рішення ВЛК про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку. Таке формулювання не відповідає чинному законодавству тому, що законодавець оперує два різними поняттями «зняття з обліку», яке є тимчасовим заходом, та «виключення з обліку», яке є безстроковим заходом та не підлягає зміні. Окремо зауважу, що відмова у перетині кордону особам, які виключені з військового обліку на підставі повної непридатності до військової служби не узгоджується зі сталою практикою ЄСПЛ. Зокрема, суд у своїй практиці (Рішення «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства» від 26 квітня 1979 року, Рішення «Оллсон проти Швеції» від 24 березня 1988 року, Рішення «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року, Рішення «Даджен проти Сполученого Королівства» від 2 жовтня 1981 року тощо) сформував доктрину правомірності втручання у права особи, яка об’єднує три критерії: втручання повинно здійснюватися «згідно із законом»; відповідати законній (легітимній) меті та бути «необхідним в демократичному суспільстві». Водночас, жоден із цих критеріїв не дотримується при винесенні представниками Державної прикордонної служби України рішень про відмову у перетині кордону. По-перше, обмеження права на пересування дійсно може бути здійснене законом у період воєнного часу. Але, для того, щоб обмежити право пересування конкретної особи, необхідно, щоб ця особа потрапила до категорії осіб, яким заборонено перетинати кордон. Водночас, законом не закріплено заборони щодо перетину кордону України особами, які виключені з військового обліку. По-друге, законодавець обмежуючи в праві перетину кордону окремих осіб переслідує легітимну мету - підвищення оборотоздатності держави, за рахунок мобілізації військовозобов’язаних. Однак, така категорія осіб не є військовозобов’язаними. Це означає, що обмежуючи їх у праві пересування (виїзді за кордон) держава не досягає легітимної мети, а просто свавільно обмежує права особи. По-третє, легітимна мета, яку переслідує держава дійсно є необхідна в демократичному суспільстві. Однак, реалізувати цю мету через обмеження права на виїзд із України осіб, які виключені з військового обліку, неможливо. Отож, свавільне обмеження прав людини, точно не є необхідним у демократичному суспільстві. ОТОЖ, ЯКЩО ВАМ НЕПРАВОМІРНО ВІДМОВИЛИ У ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ, ЗВЕРТАТЕСЬ ЗА ОТРИМАННЯМ КОНСУЛЬТАЦІЇ АДВОКАТА ЩОДО ВАШИХ ПОДАЛЬШИХ ДІЙ З МЕТОЮ ЗАХИСТУ ПОРУШЕНИХ ПРАВ!!! У випадку виникнення запитань проконсультую індивідуально, з конкретної ситуації. Відповім на поставлені запитання. Консультація дозволить скласти оптимальний план дій і уникнути неочікуваних та негативних наслідків. Консультація адвоката отримана сьогодні – ваша безпека та впевненість завтра та завжди. Індивідуальні консультації надаються за попереднім записом за телефоном: +38050-193-59-42, +38067-940-63-00. У випадку якщо виникли запитання або необхідно вивчити конкретні документи, звертайтеся за електронною адресою - rogozin555@ukr.net (для пересилки документів) або за вказаними телефонами. Автор консультації: Адвокат Сергій Леонідович РОГОЗІН

читати повністю

08-11-2022

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВИЗНАВ ПРОТИПРАВНИМ ТА СКАСУВАВ РІШЕННЯ ДЕРЖПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ПРО ВІДМОВУ В ПЕРЕТИНАННІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ СТУДЕНТУ (РІШЕННЯ ВІД 19 ВЕРЕСНЯ 2022 РОКУ У СПРАВІ №380/7174/22).

Фабула справи: Позивач, який навчається у Національному університеті «Одеська юридична академія», наприкінці березня 2022 року хотів виїхати з України. Під час перетину кордону у пункті пропуску «Рава-Руська-Хребенне» хлопець надав інспекторам прикордонної служби необхідні документи для виїзду:  посвідчення про приписку до призовної дільниці, де є відмітка військкомату про відстрочку від призову до 13 червня 2023 року;  студентський квиток та довідку із закладу вищої освіти про те, що він дійсно здобуває освіту на денній формі навчання. Однак прикордонники не дозволили йому виїхати і склали письмову відмову. У суді представник Держприкордонної служби посилався на те, що в Україні запроваджено воєнний стан. Суд визнав рішення Держприкордонної служби незаконним. На думку суду, студенти мають відстрочку від мобілізації і можуть вільно перетинати кордон. Оскільки, Позивач мав при собі посвідчення про приписку до призовної дільниці, де зазначалося про відстрочку від призову, він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а тому мав право на перетин кордону. Окремо суд наголосив, що рішення співробітника прикордонної служби про відмову громадянину у перетині кордону в кожному випадку, повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови. Водночас відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав конкретних документів, які мав надати студент вишу для виїзду за кордон. Повне рішення суду тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106541611 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2022 року справа №380/7174/22 провадження № П/380/7226/22 Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого суддіКузана Р.І., секретар судового засіданняЯщишин І.А., за участю: представника позивачаЖарського Т.В., представника відповідачаХирі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_3 (7 прикордонний Карпатський загін) Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 74) (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, прийняте щодо ОСОБА_1 . Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 26.03.2022 позивач намагався виїхати за межі державного кордону України через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне». При перетині кордону позивач вручив начальнику 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» (тип А) відділу прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону капітану ОСОБА_2 усі визначені законодавством документи, зокрема посвідчення про приписку до призовної дільниці №1175/19, де міститься відмітка з військкомату про те, що йому надано відстрочку від призову до 13.06.2023, студентський квиток та довідку із закладу вищої освіти про те, що він дійсно здобуває освіту на денній формі навчання. Однак, 26.03.2022 йому було відмовлено в перетині державного кордону України, про що складено рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку. Вважаючи, що має право виїзду за кордон, позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалою від 06.05.2022 суддя залишив позовну заяву без руху. Ухвалою від 23.05.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було введено правовий режим воєнного стану. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, а саме: передбачене статтею 33 право на свободу пересування та право вільно залишати територію України. Також зазначає, що 24.02.2022 видано Указ Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», який затверджений Верховною Радою у формі Закону про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113. З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Зазначає, що позивач 26.03.2022 прибув в Міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська-Хребене» з метою здійснити перетин державного кордону на виїзд з України. Враховуючи те, що в Україні діють обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі території України громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 позивачу щодо підтвердження підстави виїзду за межі території України було запропоновано надати документи про підтвердження його навчання за кордоном, з врахуванням того, що ним було надано посвідчення про приписку до призовної дільниці №1175/19, студентський квиток. Позивачем довідки про відстрочку, видану військкоматом про тимчасову непрацездатність (від 1 до 6 місяців) до віськової служби не надано. Оскільки позивачем при перетині кордону не було надано документів, які б підтверджували підстави виїзду за кордон, начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» (тип А) відділу прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону капітаном ОСОБА_2 було прийнято рішення про відмову у перетині державного кордону України громадянину України, який досяг шістнадцятирічного віку. Відповідач вважає вказане рішення правомірним, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України. 26.03.2022 позивач прибув в міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська-Хребенне» з метою виїзду з України. Для підтвердження підстав для перетину державного кордону України, позивачем було надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 виданий 05.04.2018, орган що видав 2601, посвідчення про приписку до призовної дільниці №1175/19 та студентський квиток. Начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» (тип А) відділу прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону молодшим капітаном Головченком І.О. прийнято рішення про відмову позивачу у перетині державного кордону України від 26.03.2022. Другий примірник вказаного рішення отримано позивачем особисто 26.03.2022, про що свідчить його підпис на наявній у матеріалах справи копії оскаржуваного рішення. Не погоджуючись із оскарженим рішенням та діями відповідача щодо створення перешкод у реалізації позивачем свого права на перетинання державного кордону України для виїзду за межі України, позивач звернувся з позовом до суду. При вирішенні спору суд керувався таким. Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року №1710-VI (в редакції на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №1710-VI), іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 року за №133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Так, згідно з статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону 389 в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Згідно з пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Так, статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 №57 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон. Відповідно до п.2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Згідно з статтею 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Як встановлено судом, ОСОБА_1 є студентом Національного університету «Одеська юридична академія» денної форми навчання та відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці №1175/19, йому надано відстрочку від призову до 13.06.2023. Наведене дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 , у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII станом на 26.03.2022 не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Рава-Руська-Хребене» 26.03.2022 мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови. Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Відповідачем не вказано такого переліку також і під час розгляду справи в суді. При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією а законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню на предмет його відповідності наведеним критеріям суд зазначає, що таке рішення прийняте без дотримання принципу рівності перед законом, є необґрунтованим та непропорційним. Зважаючи на викладене та наведені вище мотиви суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем 26.03.2022 рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку ОСОБА_1 , а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття такого рішення, керуючись релевантними нормами законодавства, таке підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - в и р і ш и в: позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 від 26.03.2022. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 74) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повне рішення суду складене та підписане 29.09.2022. СуддяР.І. Кузан

читати повністю

04-11-2022

ПЕРЕТИН КОРДОНУ УКРАЇНИ СТУДЕНТАМИ ДЛЯ ВИЇЗДУ ДО ІНШИХ ДЕРЖАВ: ЧИ ЗМІНИЛАСЯ СИТУАЦІЯ?

Зміст Ситуація з перетином кордону станом на 08.11.2022 року та чим посадовці аргументують заборону у виїзді студентам за кордон? Наскільки дієвий «негласний» механізм перетину кордону українськими студентами? Як діяти студентам, яким відмовляють у перетині кордону? Перспективи вирішення ситуації із перетином кордону студентами 1. Ситуація з перетином кордону станом на 08.11.2022 року та чим посадовці аргументують заборону у виїзді студентам за кордон? З 14 вересня 2022 року в Україні скасували можливість виїзду за кордон чоловікам, які навчаться в закордонних навчальних закладах. Така ж заборона стосується і студентів українських вузів. Таке рішення було прийнято у зв’язку з тим, що чоловіки масово підробляли документи, щоб потрапити за кордон. Однак ні прикордонна служба, ні військове керівництво не робили офіційного повідомлення. Студенти дізнаються про цю заборону вже на кордоні. Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив, що українські чоловіки-студенти, які навчаються за кордоном, більше не можуть виїхати за кордон під час дії воєнного стану. «Раніше, за рішенням вищого військового керівництва, студентам, які навчались за кордоном до 24 лютого, дозволяли виїжджати за межі України для продовження навчання. Прикордонники цю норму виконували, забезпечуючи пропуск. Проте останні місяці почались масові підробки документів, які нібито підтверджують навчання чоловіків за кордоном», – зазначив Андрій Демченко. Статистика прикордонників показує, що лише за липень-серпень на кордоні виявили близько 600 чоловіків, які показали підроблені документи про навчання у закордонних навчальних закладах. Через це вище військове керівництво ухвалило рішення з 14 вересня скасувати можливість пропуску цій категорії громадян. Офіційного повідомлення про це рішення вищого військового керівництва не було тому, що жодних змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 57, яка регулює перетин кордону, не вносили. На початку квітня вище військове керівництво прийняло рішення пропускати військовозобов’язаних чоловіків, які навчаються в іноземних закладах. Ні тоді, ні зараз до постанови КМУ жодних змін не вносили. Хоча в законодавстві щодо загальної мобілізації ця категорія чоловіків не підлягає призову на військову службу, але перетин кордону для них заборонений. Аналізуйте судовий акт: ХОАС визнав незаконним рішення про заборону на перетин кордону студенту (Рішення від 13 жовтня 2022 року у справі № 520/6229/22) Задля перевірки цієї інформації, адвокатом РОГОЗІНИМ С.Л. подано звернення до Адміністрації Державної прикордонної служби України з проханням роз’яснити: Чи діє Лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22-Вих, яким студентам іноземних вузів було дозволено перетинами кордон України під час воєнного стану? Чи мають наразі студенти іноземних вузів право на виїзд за кордон для продовження навчання? У відповідь на це звернення, Адміністрація Державної прикордонної служби України відзначила таке: Лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22-Вих, яким студентам іноземних вузів було дозволено перетинами кордон України під час воєнного стану в оперативно-службовій діяльності не застосовується. Відповідно до пункту 2-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 виїзд з України здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти обмежено. 2. Наскільки дієвий «негласний» механізм перетину кордону українськими студентами? До 14 вересня 2022 року через кордон пропускали студентів іноземних вузів на підставі документів, що підтверджують навчання в закордонному виші, перекладені українською та за наявності відмітки про відстрочку від призову у військовому квитку і дозвілу на перетин держкордону. Однак, після 14 вересня 2022 року цей механізм перетину кордону перестав діяти: студенти на кордоні почали масово отримувати відмови у перетині кордону. Водночас, нещодавно з’явилася інформація, що 28 вересня 2022 року студентам Києво-Могилянської академії вдалося перетнути кордон України для проходження програми академічної мобільності у партнерському університеті Марбурга (Німеччина). Важливо наголосити, що кордон вдалося перетнути саме українським студентам, а не студентам, які навчаються на кордоном, оскільки проходження зазначеної програми у Німеччині не є повноцінним навчанням, а є лише додатком до української освітньої програми. У чому ж секрет вдалого перетину кордону України студентами? За словами самих студентів, представник Державної прикордонної служби України під час перетину кордону зазначила, що отримати дозвіл на перетин кордону України можна у випадку, якщо буде наявне відповідне розпорядження від Голови Державної прикордонної служби України. Щоб таке розпорядження отримати, університет має звернутися до Міністерства освіти і науки України, а Міністерство освіти і науки України – до Державної прикордонної служби України. Тоді вони можуть дозволити в індивідуальному порядку виїзд якійсь групі студентів чи якомусь одному студенту. У випадку студентів Києво-Могилянської академії такий механізм спрацював: Президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт звернувся з листом до Міністерства освіти і науки України, а Міністерство освіти і науки України з листом до Голови Державної прикордонної служби України (з проханням посприяти в перетині кордону студентів за конкретною навчальною програмою). Студенти, які ініціювали звернення через свій навчальний заклад, отримали PDF-формат цих звернень-листів і роздрукували, щоб показати прикордонникам. Труднощів при перетині кордону у студентів після цього не було. Аналізуйте судовий акт: ЛОАС визнав протиправним та скасував рішення Держприкордонної служби про відмову в перетинанні державного кордону студенту (Рішення від 19 вересня 2022 року у справі №380/7174/22) Разом з цим у численних офіційних інтерв’ю представники Державної прикордонної служби України заперечили можливість отримання спеціальних дозволів: «Усе, що я можу сказати: ми керуємося постановою Уряду про порядок перетину кордону громадянами України, де чітко зазначено, що під час дії воєнного стану така категорія, як студенти, не підпадає під пропуск через державний кордон», – сказав речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. А що ж з цього приводу зазначає Міністерство освіти і науки України? У Міносвіти кажуть, що кожен випадок надання дозволу на виїзд студентам-чоловікам потрібно «розглядати окремо». «…Ми можемо надавати певні листи до Державної прикордонної служби для прийняття нею рішень. Однак Міносвіти жодним чином не здійснює пропуск через державний кордон…», – зазначив міністр освіти Сергій Шкарлет. З цього можемо зробити висновок, що процедура перетину кордону студентами за сприянням Міністерства освіти і науки України та Державної прикордонної служби України не є законодавчо врегульованою, а тому вона не може стовідсотково гарантувати успіх. Із досвіду студентів Києво-Могилянської академії, можемо вважати, що перетин кордону на таких умовах є можливим, однак наврядчи такий механізм будуть ініціювати за проханням одного студента. Більше того, Міністерство освіти і науки України відповідає на такі звернення не завжди. Отож, для студентів, яких не випустили за кордон для навчання і яким відмовило Міністерство освіти і науки України, залишається одна опція: навчання онлайн, якщо виш надає таку можливість. 3. Як діяти студентам, яким відмовляють у перетині кордону? Якщо Ви студент іноземного вишу, і Вам не вдалося перетнути кордон у зв’язку із відмовою Державної прикордонної служби України, насамперед, зв’яжіться із керівництвом іноземного вишу і повідомте завчасно про таку ситуацію. Також раджу обов’язково надіслати копію Рішення Державної прикордонної служби України про відмову Вам у перетині кордону, аби були докази об’єктивної неможливості Вашої появи для продовження навчання. Після цього уважно проаналізуйте договір із навчальним закладом договору про надання освітніх послуг і порядок навчання на предмет того: чи має студент право взяти академічну відпустку та на яких умовах, чи має можливість навчатися дистанційно і т.д. Якщо ж альтернативних способів немає, тобто, ні можливості взяти академічну відпустку, ні можливості проходити навчання дистанційно, доведеться розривати укладений договір із навчальним закладом договору про надання освітніх послуг і порядок навчання. У більшості випадків, сплачені за навчання кошти повертаються особі. Однак, врахуйте, що умови щодо припинення договору про надання освітніх послуг у кожному навчальному закладі різні: деякі заклади у випадку дострокового розірвання договору повертають кошти частково, а деякі не повертають взагалі. Також може бути передбачена сплата штрафів за дострокове розірвання договору.Тому, у кожному конкретному випадку, необхідно підходити до ситуації індивідуально. 4. Перспективи вирішення ситуації із перетином кордону студентами Щодо перспективи надання найближчим часом чоловікам-студентам українських вишів дозволу на виїзд за кордон, то на сьогодні чіткої позиції представниками уряду не висловлено. Так само «висить в повітрі» і питання щодо перетину кордону чоловікамистудентами іноземних вишів. Окремі кроки до вирішення цієї ситуації у серпні 2022 року робив Головнокомандуючий Збройних Сил України Валерій Залужний, який пропонував дозволити студентам іноземних вузів виїзд за кордон. Це звернення можна розцінювати як пропозицію. Зауважу, що Міноборони, може виступати розробником проєктів постанов, наприклад, про розширення переліку осіб, які можуть виїхати за кордон. Якщо такий акт приймуть, то будуть внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 57, якою наразі керуються представники Державної прикордонної служби України. Отож, змінити теперішню ситуацію може лише Кабінет Міністрів України, який може внести зміни в Постанову № 57 і офіційно додати студентів в перелік осіб, яким можна перетинати кордон. Після цього Державна прикордонна служба України знову почне їх пропускати. Не виключено, що уряд може дозволити виїжджати студентам лише окремих спеціальностей, які є важливими для економіки нашої держави, з перспективою повернення їх сюди після закінчення навчання. Наприклад, щоб взяти участь у розробленні технічних засобів для ведення війни та відбудови країни. Однак, зважаючи на на листи, з якими до своїх колег звернувся Міністр освіти Сергій Шкарлет, на це не варто сподіватися принаймні протягом року. Зокрема, Сергій Шкарлет зауважив, що звернувся до іноземних колег, міністрів освіти, із проханням надати можливість українським студентам призовного віку, які зараховані на навчання на 2022/23 н.р., та студентам старших курсів, навчатися у режимі онлайн або надати їм річну перерву в навчанні зі збереженням фінансових умов здобування освіти. Відповідну інформацію у своєму Telegram-каналі оприлюднив сам міністр. Як відреагували іноземні колеги на таке прохання? Міністр освіти і науки Республіки Польща закликав керівництво ЗВО дозволити студентам з України навчатися з використанням методів і технік дистанційної освіти, а також надавати студентам з України академічні відпустки за вимогою. Міністр освіти і досліджень Франції звернулася до закладів вищої освіти країни надати студентам з України річну перерву в навчанні зі збереженням фінансових умов та раніше зроблених внесків або розглянути можливість дистанційного навчання. Німецькі федеральні уряди підтримують прохання про надання можливості українським громадянам продовжити навчання в умовах неможливого виїзду з України через воєнний стан. Водночас до кожного зі студентів застосовуватиметься індивідуальний підхід. Міністерство освіти і науки Данії зазначило, що для університетів Данії передбачена можливість надання студентами відпустки або переведення у дистанційний формат навчання. Заклади вищої освіти цієї країни встановлюють власні правила щодо онлайн-навчання, надання перерви в навчанні тощо. Міністерство освіти, науки та спорту Литви рекомендувало закладам вищої освіти та коледжам підтримати українських студентів. Азербайджанська сторона готова розглядати звернення громадян України щодо можливості навчання в режимі онлайн або надання річної перерви в навчанні зі збереженням фінансових умов навчання з урахуванням раніше зроблених внесків. Листи щодо підтримки українських студентів та сприяння їм у навчанні, зокрема в дистанційному форматі, надійшли також від Естонії, Йорданії, Казахстану, Канади, Китаю, Північної Македонії та Швейцарії. Отож, будемо сподіватися, що найближчим часом право громадян України на освіту буде забезпечене на належному рівні і кошти сплачені за навчання в іноземному вузі не будуть марними витратами. ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ СВОЇХ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЗА ПРОФЕСІЙНОЮ ПРАВНИЧОЮ ДОПОМОГОЮ! У випадку виникнення запитань проконсультую індивідуально, з конкретної ситуації. Відповім на поставлені запитання. Консультація дозволить скласти оптимальний план дій і уникнути неочікуваних та негативних наслідків. Консультація адвоката отримана сьогодні – ваша безпека та впевненість завтра та завжди.

читати повністю

02-11-2022

ВЕРХОВНИЙ СУД РОЗ’ЯСНИВ: ЧИ МОЖНА ОСКАРЖИТИ В СУДІ ПОВІСТКУ ДО ВІЙСЬККОМАТУ (ПОСТАНОВА ВС ВІД 8 ВЕРЕСНЯ 2022 РОКУ У СПРАВІ № 300/1263/22).

Фабула справи: Позивач оскаржив до суду наказ про зобов'язання прибути до пункту збору відповідно до врученої повістки. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовилися відкрити провадження в справі, мотивуючи тим, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки складення повістки не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а саме не існує публічно-правового спору. Верховний Суд, переглянувши спір за касаційною скаргою позивача, залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін з огляду на таке. Повістка є лише засобом оповіщення військовозобов'язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та не має обов'язкового наслідку укладення контракту для проходження військової служби. По суті оскаржувана позивачем повістка, яка складена відповідачем на виконання законодавства з питань військового обов'язку та вручена позивачеві, не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України. Обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитися за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не оскаржуваною позивачем повісткою, а Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», у ч. 1 ст. 1 якого зазначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Наведене свідчить про відсутність порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду. Суд також звернув увагу, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Повне рішення суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106141195

читати повністю

31-10-2022

ПОРЯДОК ВРУЧЕННЯ ПОВІСТОК: АНАЛІЗ ОКРЕМИХ ПРАКТИЧНИХ АСПЕКТІВ

ЯКИМ ЧИНОМ В УКРАЇНІ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ПИТАННЯ ВРУЧЕННЯ ПОВІСТОК? У національному законодавстві немає закону, який би визначав порядок вручення повісток під час воєнного стану. Наразі це питання регулюється Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 року № 352. ХТО МОЖЕ ВРУЧАТИ ПОВІСТКУ? Діючим законодавством визначено вичерпне коло уповноважених суб’єктів, які мають право вручати повістки, а саме: безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомати); органами місцевого самоврядування; керівниками підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Особа, що має намір вручити повістку має представитися, назвати свою посаду, підстави відповідно яких, особам надані повноваження на вручення повістки. Якщо зі слів особи стає зрозуміло, що вона є військовослужбовцем та служить у військовому комісаріаті, це означає, що вона перебуває при виконанні службових обов’язків, така особа має пред’явити військовий квиток або посвідчення офіцера. Крім того, при виконанні військових обов’язків особа має бути одягнена у військову форму, що має містити знаки розрізнення військовослужбовців, зокрема погони, нашивки. ЧИ МАЮТЬ ПРАВО ПРАЦІВНИКИ ПОЛІЦІЇ ВРУЧАТИ ПОВІСТКИ? Якщо Ви є учасником дорожнього руху і переймаєтесь, чи може працівник поліції зупинити транспортний засіб і після перевірки документів вручити повістку, то наразі можливо з упевненістю сказати, що працівники поліції повноважень на вручення повісток не мають і повістка, отримана таким шляхом, може бути оскаржена в судовому порядку. ДЕ МОЖЕ БУТИ ВРУЧЕНА ПОВІСТКА МАЙБУТНЬОМУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЮ? Саме питання місця вручення повістки у нормативних документах детально не описано, проте більшість юристів з цього питання вважають, що повістка має бути вручена за місцем роботи/навчанням або місцем проживання громадянина для можливості встановлення особи. Такий висновок випливає з того, що особа, яка вручає повістку, не має права вимагати від особи, якій вручають повістку пред’явити документи для встановлення її особи. ЧИ МОЖУТЬ ПРЕДСТАВНИКИ ВІЙСЬКОМАТУ ПРИМУСОВО ДОСТАВИТИ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОГО ДО ПУНКТУ МОБІЛІЗАЦІЇ? Згідно із чинним законодавством, прибуття особи до пункту мобілізації покладається на військовозобов’язаного. Будь-які дії його примусового характеру щодо утримання особи – є незаконними та законодавством не передбачені. Випадки затримки особи можливі лише поліцією при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, та безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні. ЩО МАЄ МІСТИТИ ПОВІСТКА? У повістці повинно бути вказано прізвище, ім’я та по батькові мобілізованого, його адреса. Також, військова спеціальність повинна співпадати зі спеціальністю записаною у військовому квитку. Крім того, в повістці повинні бути вказані: дата, час, адреса місця прибуття та перелік документів, які особа повинна мати при собі. Повістка повинна бути скріплена печаткою та підписом військового комісара. ЧИ ВВАЖАЄТЬСЯ, ОТРИМАННЯ ПОВІСТКИ ПОШТОЮ НАЛЕЖНИМ ПОВІДОМЛЕННЯМ? Відповідно до чинного законодавства, особа має отримати повістку від представника особисто, для належного повідомлення військовозобов’язаний має підписати корінець повістки, який підлягає зберіганню у військоматі. ЧИ ВВАЖАЄТЬСЯ ПЕРЕДАЧА ПОВІСТКИ РОДИЧАМ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОГО НАЛЕЖНИМ ПОВІДОМЛЕННЯМ? Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання повістки родичами не вважається належним її отриманням. ЧИ ВВАЖАЄТЬСЯ НАЛЕЖНИМ ПОВІДОМЛЕННЯМ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРИЗОВ ТЕЛЕФОННИМ ДЗВІНКОМ? Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання інформації про мобілізацію або отримання повістки або запрошення до военкомату телефонним зв’язком, не може вважатися належним повідомленням особи. ЧИ МОЖНА ВІДМОВИТИСЯ ВІД ПІДПИСУ ПОВІСТКИ, ЯКЩО ОСОБА ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОГО ВСТАНОВЛЕНА? У випадку відмови військовозобов’язаного від підпису повістки, особою, що вручає таку повістку можливе складання акту відмови від отримання повістки. Складений акт про відмову від отримання повістки може можу бути направлений до правоохоронних органів для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності щодо ухилення від військової служби. ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАСТАЄ У ВИПАДКУ УХИЛЕННЯ ВІД ОТРИМАННЯ ПОВІСТКИ АБО У ВИПАДКУ НЕЗ’ЯВЛЕННЯ ЗА ПОВІСТКОЮ ЧИТАЙТЕ ТУТ: https://protocol.ua/ua/consolt/view/?id=1509275

читати повністю

28-10-2022

ЩО БУДЕ, ЯКЩО ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИЙ НЕ З'ЯВИТЬСЯ ЗА ПОВІСТКОЮ?

У зв'язку з останніми новинами про чергову хвилю мобілізацію роз’яснюю актуальне питання: «А що ж буде, якщо не з’явитися за врученою повісткою». Законодавство покладає обов’язок на особу, після отримання повістки, з’явитися до військкоматів чи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військкомат). І навіть у випадку, якщо особа належить до категорії осіб, які не підлягають мобілізація, до військкомату все одно потрібно з’явитися аби надати документи, що підтверджують підстави для звільнення від мобілізації. Якщо такий обов’язок буде проігноровано, особа ризикує бути притягнута до адміністративної та кримінальної відповідальності. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку» Адміністративне стягнення: за ч. 1 ст. 210 - штраф від 510 до 850 грн. за ч. 2 ст. 210 – штраф від 850 до 1700 грн. Стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Адміністративне стягнення: за ч. 1 ст. 210-1 - штраф від 3400 до 5100 грн. за ч. 2 ст. 210-1 – штраф від 5100 до 8500 грн. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 336 Кримінального кодексу України «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» Покарання: позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Стаття 337 Кримінального кодексу України «Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів». Покарання: за ч. 1 ст. 337 - штраф від 5100 до 8500 грн. або виправні роботи на строк до одного року. за ч. 2 ст. 337 – штраф від 8500 до 11900 грн. або виправні роботи на строк до двох року. Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобовʼязаних при порушенні ними законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування. Зазначене право регулюється ст.ст. 259, 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 3 ст. 38 Закону України Про військовий обовʼязок і військову службу ЗВЕРТАЮ ВАШУ УВАГУ, ЩО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЯВКУ ПО ПОВІСТЦІ МОЖЛИВА ЛИШЕ У РАЗІ ВАШИХ ВИННИХ ДІЙ: отримали повістку, але не з'явились; надали неправдиву інформацію про себе; відмовились виконувати приписи воєнного комісара тощо. ВРАХУЙТЕ, ЩО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАСТАЄ ЛИШЕ У ВИПАДКУ, ЯКЩО ПОВІСТКА СКЛАДЕНА ТА ВРУЧЕНА НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ. У зв’язку з цим раджу переглянути публікацію, щодо законного порядку вручення повісток за цим посиланням: https://protocol.ua/ua/vidacha_povistok_na_vulitsi_zakonno_chi_ni_1/ А ТАКОЖ РАДЖУ ВАМ УВАЖНО ОЗНАЙОМИТИСЬ З ПІДСТАВАМИ ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ. ЦЕ ТОЧНО НЕ БУДЕ ЗАЙВИМ У БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ! Вони викладені у статті 23 Закону України про мобілізацію (читати тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text)

читати повністю

26-10-2022

ВИДАЧА ПОВІСТОК НА ВУЛИЦІ: ЗАКОННО ЧИ НІ

24.10.2022 року Начальник Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Юрій Максимів в повідомив, що повістку слід чекати всім військозобов’язаним. За його словами, Україна перебуває на найвищому ступені мобілізації, наразі існує необхідність в доукомплектуванні. Також він прокоментував питання вручення повісток на вулицях. «Немає заборон щодо місця вручення повісток. В законодавстві не вказано, що оповіщення можливе, наприклад, виключно за домашньою адресою чи на роботі, чи в місці відпочинку. Закон каже про оповіщення шляхом вручення повістки. Все», - пояснив Максимів. Однак, чи відповідає така позиція чинному законодавству проаналізуємо у цій статті. З весни 2022 року у соціальних мережах поширюються відео- та фотоматеріали, на яких службові особи видають повістки чоловікам просто посеред вулиці чи у інших громадських місцях (закладах харчування, місцях відпочинку тощо). У зв’язку з цим все більше у практичній діяльності стикаємося із питанням «Чи є законною видача повісток на вулиці?». У цій статті Ви знайдете не лише ґрунтовну відповідь юриста на це питання, а також отримаєте корисні практичні поради як діяти у такій ситуації. Аналізуючи законність процедури видачі повісток на вулиці, зазначимо, що у національному законодавстві немає закону, який би визначав порядок вручення повісток під час воєнного стану. Наразі це питання регулюється Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 року № 352. При цьому, у зазначеному Положенні відсутні норми щодо конкретного місця вручення особі повістки чи заборони на вручення в окремих місцях. Таким чином, вручення повісток у будь-якому людному місці (вулиця, блокпост, метро чи черга на заправку) не суперечить чинному законодавству. У той же час навіть за таких умов необхідно все одно звертати увагу на дотримання процедури вручення повістки. 1. ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ НА ОСОБУ, ЯКА ВРУЧАЄ ВАМ ПОВІСТКУ. Діючим законодавством визначено коло уповноважених суб’єктів, які мають право вручати повістки, а саме: • безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомати); • органами місцевого самоврядування; • керівниками підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. ПРИ ЦЬОМУ, НЕ НАДІЛЕНІ ВІДПОВІДНИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ ЩОДО ВРУЧЕННЯ ПОВІСТОК ПОСАДОВІ ОСОБИ НАЦПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ЧИ ТЕРООБОРОНА. 2. ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ НА ЗМІСТ ПОВІСТКИ, ЯКУ ВАМ ВРУЧАЮТЬ. У повістці обов’язково має міститися така інформація: - ПІБ отримувача, адреса проживання, реквізити розпорядження територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК); - вид повістки; - дата, час коли необхідно з’явитися та адреса куди необхідно з’явитися; - перелік документів, які потрібно із собою мати; - назву органу, печатку, військове звання, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника військкомату. У разі недотримання обов’язкових вимог до змісту повістки чи вручення її не уповноваженою особою, Ви маєте право відмовитися від отримання повістки. Краще, якщо при цьому будуть, як мінімум, два свідки, які підтвердять порушення вчинені суб’єктом вручення повістки. У такому разі, суб’єкт вручення має скласти АКТ ПРО ВІДМОВУ ВІД ОТРИМАННЯ ПОВІСТКИ, який у подальшому передається до ТЦК для встановлення всіх обставин та підстав відмови. Також, на вільному місці у повістці необхідно вказати, які помилки її заповнення Вами були виявлені. А ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВЖЕ ПІДПИСАЛИ ПОВІСТКУ, А ПОТІМ ВИЯВИЛИ У НІЙ НЕДОЛІКИ? У такому випадку Ви маєте право оскаржити законність вручення такого документу у судовому порядку із наведенням відповідних обґрунтованих для її оскарження підстав. Поширеними також є випадки, коли повістка вручається у громадському місці за такою процедурою: в уповноваженої особи є готовий підписаний бланк повістки, який заповнюється нею після встановлення особи громадянина та вручається безпосередньо йому. З приводу цього, однозначної думки дійти важко. З одного боку, у законодавстві немає чіткої вказівки щодо місця заповнення бланку повістки, з іншого, у Положенні про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 року № 352 йдеться саме про вручення повістки, тобто процес ознайомлення конкретної особи із вже складеним документом – повісткою. САМЕ ТОМУ, КРАЩЕ У ТАКОМУ ВИПАДКУ З’ЯВИТИСЯ ДО ЦЕНТРУ КОМПЛЕКТУВАННЯ, АБИ ЦЕ НЕ БУЛО КВАЛІФІКОВАНО ЯК АДМІНІСТРАТИВНЕ ЧИ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ. Наступним практичним аспектом, на який варто звернути увагу це вручення повісток як покарання за певний вид порушення. Такі ситуації регулярно трапляються в Україні протягом останніх декількох місяців. Наприклад, в Одесі чоловікам призовного віку, які відпочивали на пляжі попри заборону, видавали запрошення до військкоматів. А в Києві запрошення до військкоматів вручили більш як 200 людям, які порушували комендантську годину в нічних клубах. Чи законно це? Та як себе поводити у таких випадках? Міністр оборони України Олексій Резніков виступив проти таких покарань, назвавши цю практику «дурнею». «Іноді це робиться як покарання за щось — наприклад, порушення швидкісного режиму. Я точно проти цього. Я вважаю, що це дурня повна, тому що служити країні й захищати країну — це точно не має бути покаранням», — наголосив міністр. З такою думкою міністра важко не погодитися. Саме тому, ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, вручення повісток відбувається за чітко визначеним планом мобілізації, який формується відповідно до вимог законодавства та планів щодо оборони та захисту держави. Цей процес не може бути хаотичним та свавільним! Важливо також звернути увагу, що вичерпний перелік видів адміністративних стягнень визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення, а види покарань – Кримінальним кодексом України, і там Ви не знайдете такого виду як «вручення повісток». Якщо Вам вручають повістку за вчинене правопорушення: 1. Знайдіть хоча б двох свідків, які будуть присутні під час процедури вручення повістки. 2. Спробуйте словесно донести суб’єкту, який намагається Вам вручити повістку, що це не законно. 3. Якщо це не спрацювало, перевіряйте суб’єкта, який Вам вручає повістку та зміст самої повістки. 4. Обов’язково вкажіть у повістці (там де є вільне поле), що підставою для вручення повістки було вчинення Вами певного правопорушення, яке на думку суб’єкта вручення мало місце. 5. Бажано не підписувати повістку, а у Акті про відмову від вручення повістки повторно вказати причину відмови. 6. Зверніться до вищестоящого органу або до суду для оскарження повістки. Таким чином, як бачимо, під час видачі повістки можуть виникати різноманітні спірні ситуації, які потребують комплексного правового аналізу. Саме тому, з метою кваліфікованого захисту Ваших прав звертайтеся за контактами, які подані нижче. У ВИПАДКУ ВИНИКНЕННЯ ЗАПИТАНЬ ПРОКОНСУЛЬТУЮ ІНДИВІДУАЛЬНО, З КОНКРЕТНОЇ СИТУАЦІЇ. МОЯ КОНСУЛЬТАЦІЯ ДОЗВОЛИТЬ СКЛАСТИ ОПТИМАЛЬНИЙ ПЛАН ОСОБИСТІХ ДІЙ І УНИКНУТИ НЕГАТИВНИХ ТА НЕОЧІКУВАНИХ СИТУАЦІЙ. КОНСУЛЬТАЦІЯ АДВОКАТА СЬОГОДНІ – ВАША БЕЗПЕКА ЗАВТРА ТА ЗАВЖДИ.

читати повністю

24-10-2022

ЗВІЛЬНЕННЯ ІЗ ЗСУ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ: ПРОЦЕДУРНІ НЮАНСИ

Правові підстави для звільнення визначені – пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Будь-яка з підстав, яка зазначена у цьому переліку не є автоматичною підставою для звільнення, а застосовується виключно за ініціативою військовослужбовця. Отож, якщо Ви - військовослужбовець та хочете звільнитися із ЗСУ за однієї із підстав із переліку, Вам необхідно подати РАПОРТ НА ЗВІЛЬНЕННЯ. ЯК ПРАВИЛЬНО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЮ ПОДАТИ РАПОРТ НА ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ: 1) Необхідно перевірити наявність поважних сімейних обставин для звільнення. Зверніть увагу, що кожен абзац вище вказаної норми є ОКРЕМОЮ підставою для звільнення, на підтвердження якої подається відповідний пакет документів, зазначений вище. 2) Необхідно попросити родичів зробити нотаріальні копії документів, що засвідчують відповідні сімейні обставини (наприклад, документи, що засвідчують родинний зв’язок, інвалідність батьків, дружини, дитини тощо). 3) Далі нехай родичі подають рекомендованим листом з описом вкладення ЗАЯВУ до місцевого військкомату з додатком нотаріальних копій документів (написати слово «додатки:» та прописати перелік долучених документів) з проханням перевірити сімейний стан військовослужбовця та звільнити його з військової служби за сімейними обставинами з обов’язковим посиланням (та цитуванням) на відповідний абзац підпункту 2 пункту г частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (абзаци рахуються, починаючи від абзацу, позначеного літерою «г»). 4) Військовослужбовцю потрібно подати командиру в/ч РАПОРТ про звільнення з військової служби з аналогічним обґрунтуванням як в заяві родичів. Бажано надати хоч звичайні ксерокопії документів, що засвідчують наявні сімейні обставини. Військовослужбовець подав рапорт, до якого долучив відповідні документи, на підтвердження підстави для звільнення, а що далі? Протягом якого строку командир в/ч зобов’язаний розглянути такий рапорт. Такий строк встановлюється абзацом 2 пункту 213 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, де вказується, що у разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов'язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім'ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану. Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець. У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець. Командир військової частини не пізніше трьох діб після отримання від керівників обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки акта обстеження сімейного стану родичів військовослужбовця та нотаріально завірених копій документів, що підтверджують причину дострокового звільнення, зобов'язаний: за наявності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця надіслати документи за підпорядкованістю. Рішення про дострокове звільнення військовослужбовця приймається не пізніше ніж через три дні з дати надходження відповідних документів начальником штабу виду Збройних Сил України, оперативного командування, а для військових частин центрального підпорядкування - начальником структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу. Командир військової частини на підставі одержаного рішення не пізніше ніж через три дні звільняє військовослужбовця достроково в запас за сімейними обставинами. Що робити, якщо військовослужбовець подав рапорт, але відповіді немає або йому відмовили з причин, не передбачених законодавством, а на власний розсуд начальника в/ч. У такому випадку рекомендую звернутися за професійною допомогою до адвоката, щоб той подав ряд адвокатських запитів до начальника військової частини, місцевого військкомату або, можливо, навіть і скаргу до Міноборони на бездіяльність чи незаконне рішення начальника. Адвокат також допоможе дієво оскаржити незаконне рішення начальника в/ч до суду або бездіяльність у випадку, коли рапорт подали, але ніякої відповіді не отримали.

читати повністю

23-10-2022

ЗВІЛЬНЕННЯ ІЗ ЗСУ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ: ПОРЯДОК РЕАЛІЗАЦІЇ ОКРЕМИХ ПІДСТАВ

Питання звільнення військовослужбовців із військової служби (у т.ч. у період воєнного стану) регулюється положеннями Закону України «Про військовий облік та і військову службу». Відповідно до пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий облік та і військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, можуть звільнюватися з військової служби під час воєнного стану через певні сімейні обставини або інші поважні причини. Отож, у цій публікації розберемо найбільш актуальні підстави для звільнення військовослужбовців із лав ЗСУ та порядок їх реалізації. 1. ЗВІЛЬНЕННЯ ІЗ ЗСУ У ЗВ’ЯЗКУ З НАЯВНІСТЮ В РОДИНІ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ Однією з підстав для звільнення із військової служби є наявність у військовослужбовця дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Яким чином, військовослужбовець може реалізувати своє право? Військовослужбовцю необхідно звернутися із рапортом про звільнення на підставі абз. 4 пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий облік та і військову службу». Рапорт подається військовослужбовцем до командира військової частини. У рапорті обов’язково необхідно конкретизувати підставу для звільнення (зокрема, яка особа з вказаного переліку є інвалідом). Обов’язково необхідно додати документи на підтвердження підстави для звільнення (бажано щоб вони були нотаріально посвідчені): 1. Копію довідки МСЕК особи з інвалідністю; 2. Копію пенсійного посвідчення особи з інвалідністю; 3. Копію свідоцтва про народження військовослужбовця (що підтверджує, що наявність родинних зв’язків, або копія свідоцтва про одруження; 4. Копія паспорта військовослужбовця та копія паспорта особи з інвалідністю. Зверніть увагу, що законодавець не висуває вимоги, що військовослужбовець повинен проживати разом із особою з інвалідністю, зокрема, це стосується батька чи матері. 2. ЗВІЛЬНЕННЯ ІЗ ЗСУ У ЗВ’ЯЗКУ З ПЕРЕБУВАННЯМ НА УТРИМАННІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ТРЬОХ І БІЛЬШЕ ДІТЕЙ ВІКОМ ДО 18 РОКІВ Згідно із законом право на звільнення за цієї підставою мають мобілізовані особи та призвані резервісти. Отож, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, не можуть звільнитися за цією підставою. Яким чином, військовослужбовець може реалізувати своє право? Військовослужбовцю необхідно звернутися із рапортом про звільнення на підставі абз. 12 пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий облік та і військову службу». Рапорт подається військовослужбовцем до командира військової частини. У рапорті обов’язково необхідно конкретизувати підставу для звільнення. Обов’язково необхідно додати документи на підтвердження підстави для звільнення (бажано щоб вони були нотаріально посвідчені). Важливо зазначити, що формулювання «перебування на утриманні» розширює розуміння поняття «наявність дитини». Отож, навіть якщо діти не рідні або батьки розлучені, але й надалі батько/мати забезпечують дитину, це вважається утриманням. Підтвердженням факту утримання в такому разі можуть бути докази сплати аліментів на дитину. Окрім цього, підтвердженням того факту, що дитина знаходиться на утриманні одного з батьків або опікуна, є довідка, видана органом місцевого самоврядування через центр надання адміністративних послуг за місцем проживання заявника. Зверніть увагу, навіть якщо така підстава з’явилася під час служби, особа також має право скористатися нормою, якщо бажає. 3. ЗВІЛЬНЕННЯ ІЗ ЗСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ, ЯКИЙ САМОСТІЙНО ВИХОВУЄ ДИТИНУ (ДІТЕЙ) ВІКОМ ДО 18 РОКІВ Яким чином, військовослужбовець може реалізувати своє право? Військовослужбовцю необхідно звернутися із рапортом про звільнення на підставі абз. 11 пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий облік та і військову службу». Рапорт подається військовослужбовцем до командира військової частини. У рапорті обов’язково необхідно конкретизувати підставу для звільнення. Обов’язково необхідно додати документи на підтвердження підстави для звільнення (бажано щоб вони були нотаріально посвідчені). Такими документами є: 1. Свідоцтво про народження дитини 2. Свідоцтво про смерть другого з подружжя або рішення суду про позбавлення батьківських прав ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Наведені положення не означають те, що наявність певної обставини є автоматичною підставою для звільнення із військової служби. Звільнення із військової служби із вищезазначених підстав відбувається лише у разі, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу. ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ! Якщо у Вас немає можливості нотаріально посвідчити документи, які Ви додаєте до рапорту, то завірте їх особисто наступним чином: на кожному аркуші копій документів необхідно зазначити «копія правильна згідно з оригіналом, ПІБ, дата та особистий підпис». При можливості завжди наполягайте, щоб рапорт був зареєстрований в частині або, принаймні, робіть копію рапорту та просіть особу, яка його прийняла поставити підпис та дату прийняття документу. Якщо у прийнятті рапорту будуть відмовлять або ігнорувати то можна його відправити поштою, цінним листом з описом вкладення, що буде слугувати належним доказом вручення. Квитанцію та опис вкладення необхідно зберігати. Щоб у майбутньому можна було поскаржитись або подати до суду і долучити доказ направлення рапорту та його отримання військовою частиною.

читати повністю

21-10-2022

ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ ІЗ ЗСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ У ЯКОГО НАЯВНА ДИТИНА, ЩО ХВОРУ НА ТЯЖКУ ХВОРОБУ

ЗВІЛЬНЕННЯ ІЗ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ ТАКОЖ МОЖЛИВЕ, ЯКЩО У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ Є ДИТИНА, ЩО ХВОРА НА ТЯЖКУ ХВОРОБУ. Це право регулюється одразу декількома положеннями, зокрема, абз. 1, 2 та 3 пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий облік та і військову службу». Відповідно до абз. 1 зазначеної статті звільнюватися з військової служби під час воєнного стану можуть військовослужбовці, які виховують дитини з інвалідністю віком до 18 років Відповідно до абз. 2 зазначеної статті звільнюватися з військової служби під час воєнного стану можуть військовослужбовці, які виховують дитину хвору на тяжкі хвороби, але якій не встановлено інвалідність. Відповідно до абз. 3 зазначеної статті звільнюватися з військової служби під час воєнного стану військовослужбовці можуть у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною. У ЧОМУ РІЗНИЦЯ Ж ЦИХ ПІДСТАВ ТА У ЯКИХ ВИПАДКАХ ЗАСТОСОВУЄМО КОЖНУ З ПІДСТАВ? ПІДСТАВА № 1. У військовослужбовця наявна, як мінімум одна дитина (особа віком до 18 років), яка є особою з інвалідністю і потребує виховання. Це означає, що у дитині встановлена певна група інвалідності, про що є відповідним документ – рішення ЛКК (лікарсько-консультативна комісія). Окрім цього, необхідно обов’язково додавати свідоцтво про народження дитини. Оскільки, законодавець не вказує те, що військовослужбовець повинен здійснювати таке виховання одноособово, можемо зробити висновок, що ця підстава підлягає застосуванню навіть тоді, коли військовослужбовець перебуває у шлюбі. Тим паче, що законодавець покладає на обох батьків однаковий обов’язок щодо виховання дитини та здійснення її розвитку (ст. 150 Сімейного кодексу України). ПІДСТАВА № 2. У військовослужбовця наявна, як мінімум одна дитина (особа віком до 18 років), яка хвора на тяжку хворобу і потребує виховання. У цьому випадку дитина – не є особою з інвалідністю (для цього або немає підстав, або підстави формально є, але інвалідність ще не оформлена у порядку визначеному законодавством). У той же час дитина хвора на тяжку хворобу. Перелік таких хвороб прямо встановлений у ст. 26. ЗОКРЕМА, ДО ТАКИХ ХВОРОБ НАЛЕЖАТЬ:  тяжкі перинатальні ураження нервової системи  тяжкі вроджені вади розвитку  рідкісні орфанні захворювання  онкологічні захворювання  онкогематологічні захворювання  дитячий церебральний параліч  тяжкі психічні розлади  цукровий діабет I типу (інсулінозалежний)  гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня А ТАКОЖ, ЯКЩО…  дитина отримала тяжку травму  дитина потребує трансплантації органа  дитина потребує паліативної допомоги ВАЖЛИВО! Наявність одного з перерахованих захворювань має бути підтверджена відповідним висновком ЛКК (лікарсько-консультативна комісія). Окрім цього, необхідно обов’язково додавати свідоцтво про народження дитини. Оскільки, законодавець не вказує те, що військовослужбовець повинен здійснювати таке виховання одноособово, можемо зробити висновок, що ця підстава також підлягає застосуванню навіть тоді, коли військовослужбовець перебуває у шлюбі і виховує дитину не самостійно. ПІДСТАВА № 3. У військовослужбовця наявна, як мінімум одна дитина (особа віком до 18 років), яка потребує постійного догляду. Зазначена підстава підтверджується медичним висновком ЛКК (лікарсько-консультативна комісія) про необхідність постійного догляду та свідоцтвом про народження дитини. Оскільки законодавець не покладає на особу обов’язку доведення того, що окрім нього більше немає особи, яка може здійснювати догляд за хворою дитиною, вважаємо, що доведення самого факту наявності потреби у здійсненні постійного догляду є достатнім для звільнення військовослужбовця із лав ЗСУ. Порядок реалізації цих підстав загальний - військовослужбовцю необхідно звернутися із рапортом про звільнення на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий облік та і військову службу». Рапорт подається військовослужбовцем до командира військової частини. У рапорті необхідно конкретизувати підставу для звільнення та обов’язково додати документи на підтвердження підстави для звільнення (бажано щоб вони були нотаріально посвідчені). У випадку виникнення запитань проконсультую індивідуально, з конкретної ситуації. Відповім на поставлені запитання. Консультація дозволить скласти оптимальний план дій і уникнути неочікуваних та негативних наслідків. Консультація адвоката отримана сьогодні – ваша безпека та впевненість завтра та завжди. Індивідуальні консультації надаються за попереднім записом за телефоном: +38050-193-59-42, +38067-940-63-00. У випадку якщо виникли запитання або необхідно вивчити конкретні документи, звертайтеся за електронною адресою - rogozin555@ukr.net (для пересилки документів) або за вказаними телефонами.

читати повністю

19-10-2022

ДО ЗСУ МОБІЛІЗУВАЛИ ЛЮДИНУ З ХВОРОБАМИ, ЯКІ ЗАВАЖАЮТЬ СЛУЖБІ: ЯКІ ДІЇ НЕОБХІДНО ВЧИНИТИ, ЩОБ ДОМОГТИСЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Непоодинокими наразі є випадки направлення на лінію зіткнення бойових сил мобілізованих осіб, які не мають можливості ефективно виконувати бойові завдання через неналежний рівень здоров’я. Одна з причин цього – неналежно проведена військово-медична комісія. При цьому, такі ситуації не лише шкодять самим мобілізованим, вони також впливають на загальну боєздатність українського війська. Отож, розберемо як діяти в ситуації, коли хвору людину відправили на фронт і не хочуть переводити на іншу посаду, туди, де хвороба не заважає виконувати військові обов’язки в повному обсязі. Перше, що необхідно зрозуміти: якщо військовозобов’язану людину призвали під час мобілізації, вона обов’язково має пройти медичний огляд, який визначить, чи придатна ця людина до військової служби. Якщо цей огляд не провели належним чином і хвору людину все ж таки взяли до лав ЗСУ, це є порушенням процедури. Водночас такі порушення не дають підстави для автоматичного звільнення хворого зі служби. Врятувати ситуацію може лише проходження повторного медичного огляду. ВОДНОЧАС, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, ЩО ЛЮДИНА, ЯКА ВЖЕ ПЕРЕБУВАЄ В СКЛАДІ ВІЙСЬКА І МАЄ СТАТУС ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ, ПОВИННА ПРОХОДИТИ МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ЗА ІНШИМ ПОРЯДКОМ. ЧОМУ ТАК ВАЖЛИВЕ ПРОХОДЖЕННЯ МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ? Тому що за його результатами військовослужбовець може бути ЗВІЛЬНЕНИЙ з військової служби за станом здоров’я або йому може бути надана ВІДПУСТКА за станом здоров’я. ЯК ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЮ ОТРИМАТИ ВІДПУСТКУ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я? ПОРЯДОК ДІЙ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДПУСТКИ ТАКИЙ: 1. Подання рапорту про звільнення за станом здоров’я з документами, що підтверджують підставу для звільнення. 2. Направлення військовослужбовця на медичний огляд від його прямих керівників. Це можуть бути, зокрема, командир окремої частини, рівні йому та вище, начальник гарнізону, військовий комендант гарнізону. 3. Проведення медичного огляду ВЛК та прийняття нею висновку у формі довідки, де буде зазначено про необхідність надання військовослужбовцю відпустки на визначену кількість календарних днів, зокрема на 30 календарних днів, яка може бути подовжена на такий самий строк ще раз. 4. Надання відпустки командиром військової частини. 5. Під час вибуття у відпустку висновок ВЛК видається військовослужбовцю на руки. ЗВЕРНУТЬ УВАГУ! • Відпустка за станом здоров’я, що передбачає відсутність підстав для звільнення може бути надана навіть в умовах особливого періоду. • Відпустка може бути надана, якщо в цей момент у частині одночасно відсутні не більш ніж 30% військовослужбовців такої самої категорії. • Якщо є дані, що під час відпустки здатність до проходження служби відновити не вдасться, тоді постанова ВЛК про відпустку не приймається, а розглядається питання про придатність до служби. Якщо під час медичного огляду військовослужбовця з’ясувалося, що здатність до проходження служби відновити не вдасться, тоді постанова ВЛК про відпустку не приймається, а розглядається питання про придатність до служби. ВИСНОВОК (ПОСТАНОВА) ВЛК ПРО НЕПРИДАТНІСТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ З ВИЛУЧЕННЯМ ІЗ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ – Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я. ЯКІ ЕТАПИ НЕОБХІДНО ПРОЙТИ? 1. Подання військовослужбовцем рапорту про звільнення за станом здоров’я з документами, що підтверджують підставу для звільнення. 2. Направлення військовослужбовця на медичний огляд від його прямих керівників. Це можуть бути, зокрема, командир окремої частини, рівні йому та вище, начальник гарнізону, військовий комендант гарнізону. 3. Проведення медичного огляду ВЛК та прийняття нею постанови у формі довідки про непридатність до військової служби за станом здоров’я на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Якщо в період оформлення звільнення з військової служби особа не може за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, то потрібно оформити постанову про звільнення від виконання службових обов’язків до 30 календарних днів. 4. Скерування висновків ВЛК до військової частини, де в службі персоналу оформлюються та надсилаються документи відповідній посадовій особі. 5. Негайне видавання наказу про звільнення командиром бригади, полку (щодо осіб у військових званнях до майстер-сержанта) та оголошення його командиром (начальником) військової частини. 6. Відправлення у відставку – здавання посади, вилучення зі списків особового складу військової частини й скерування до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання, куди особа має прибути в п’ятиденний строк для взяття на військовий облік. Більш докладно з цим порядком можна ознайомитися в Положенні про проходження військової служби в ЗСУ читати тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 ЩО РОБИТИ, ЯКЩО КОМАНДИР ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ СКЕРУВАТИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ НА МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД? ЗАПАМ’ЯТЙТЕ! ВІДМОВА В НАПРАВЛЕННІ ОСОБИ НА МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВИСНОВКУ ПРО НЕПРИДАТНІСТЬ ДО СЛУЖБИ НЕПРАВОМІРНА. Тому, такі дії можна оскаржувати. Нижче надані контакти для оскарження: Усна скарга на гарячі лінії Міністерства оборони України за цими номерами: 0-800-500-442, 0-800-500-410, 044-454-44-99. Звернення на електронну пошту Міністерства оборони України: zvernmou@post.mil.gov.ua, vzg@mil.gov.ua. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання військовослужбовця, викладено суть скарги. На письмовому зверненні має бути підпис заявника та дата. Строк розгляду – один місяць. Контролювати процес можна за номером (044) 253-11-56. Звернення до регіональних приймалень Міноборони України. Звернення до Командування медичних сил ЗС України, яке об'єднує під своїм управлінням усі військові шпиталі, санаторії, медичні служби військових частин тощо: +38 (044) 230-73-64, kms_zsu@post.mil.gov.ua. ВАЖЛИВО! У тексті звернення потрібно зазначити, що скарга подається на підставі п. 110 Дисциплінарного статуту ЗСУ на неправомірні дії / бездіяльність стосовно військовослужбовця з боку командирів або інших військовослужбовців. Це важливо зазначити, оскільки ст. 1 Закону «Про звернення громадян» забороняє звертатися військовослужбовцям щодо питань службової діяльності. ЧИ МОЖНА ПОТРАПИТИ НА МЕДИЧНУ КОМІСІЮ БЕЗ НАПРАВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО НАЧАЛЬНИКА? Так, це можливо, у випадку, якщо військовослужбовець звернеться до вищої ВЛК з обгрунтуванням відповідної бездільності військового начальника. Звернення до вищих за рангом ВЛК може допомогти обійти початок процедури для звільнення, а саме скерування на медичний огляд військовими начальниками на підставі рапорту.

читати повністю

18-10-2022

ОСКАРЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛК, АБО ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЗНАЛИ ПРИДАТНИМ БЕЗ НАЛЕЖНОГО ОГЛЯДУ?

Незважаючи на те, що процедура проходження ВЛК є доволі добре врегульованою, не завжди члени ВЛК дотримуються такої процедури: ігнорують критерії придатності чи здійснюють сам огляд нашвидку. Це, безумовно, породжує невдоволення військовозобов’язаних результатами ВЛК та бажання їх оскаржити. У разі, якщо Ви не погоджується з висновками медичного огляду, викладеними в постанові відповідної ВЛК, єдиним виходом із цієї ситуації є оскарження такої постанови. Ви маєте право оскаржити висновок ВЛК в досудовому або судовому порядку. ДОСУДОВИЙ ПОРЯДОК Подаємо заяву про перегляд рішення комісії до ВЛК вищого рівня. Як зрозуміти до якої ВЛК звернутися? - постанови ВЛК районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можна оскаржити до ВЛК області або м. Києва; - перегляд постанов, підпорядкованих ВЛК (ВЛК областей), мають право здійснювати ВЛК регіонів; - постанови будь-яких ВЛК має право переглядати Центральна ВЛК. Зверніть увагу, що оскарження постанов ВЛК про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України можливе лише до Центральної ВЛК. Що зазначаємо в заяві? Найголовніше, що зазначаємо в заяві це причини перегляду постанови, тобто, які порушення були допущені, та чому Ви не погоджуєтеся із результатами постанови. До додаємо до заяви? До заяви варто додати документи, видані ВЛК, рішення якої оскаржується. За наявності можна також надати результати попередніх медичних досліджень. Що далі? За наслідками розгляду заяви може бути прийняте рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби. СУДОВИЙ ПОРЯДОК Подаємо позовну заяву до окружного адміністративного суду за вибором позивача: за місцем проживання (перебування) позивача або за місцем розташування ВЛК, рішення якої оскаржується. Важливо! Цей спосіб можна обрати відразу, без попереднього використання досудового порядку, або ж звернутися до суду після отримання негативного висновку від «останньої інстанції» досудового порядку оскарження. Водночас від обраного алгоритму дій залежатиме не лише момент отримання остаточного висновку від такого оскарження, а й строки звернення з позовною заявою до адміністративного суду, зокрема:  у разі попереднього застосування досудового порядку – строк на судове оскарження становитиме 3 місяці, який починає свій перебіг із дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови;  у разі оскарження постанови ВЛК безпосередньо до суду – строк для звернення становить 6 місяців із дня, коли особа дізналася про вчинення правопорушення, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК. Зверніть увагу, що оскарження висновку ВЛК не звільняє від обов'язку з'явитися на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки для направлення у військову частину або проходження навчання, що в протилежному випадку може призвести навіть і до притягнення особи до кримінальної відповідальності. У зв’язку з цим ПРАКТИЧНА ПОРАДА! Разом із позовною заявою необхідно подати заяву про забезпечення позову, у якій просити суд зобов'язати призупинити рішення ВЛК до ухвалення рішення суду. Отож, оскарження постанови ВЛК є цілком можливим та реальним.Тому якщо у вас виникли обґрунтовані сумніви в правомірності постанови ВЛК, ви можете оскаржити її шляхом обрання одного із запропонованих вище способів або спробувати поєднати обидва з них. У випадку виникнення запитань проконсультую індивідуально, з конкретної ситуації. Відповім на поставлені запитання. Консультація дозволить скласти оптимальний план дій і уникнути неочікуваних та негативних наслідків. Консультація адвоката отримана сьогодні – ваша безпека та впевненість завтра та завжди. Індивідуальні консультації надаються за попереднім записом за телефоном: +38050-193-59-42, +38067-940-63-00. У випадку якщо виникли запитання або необхідно вивчити конкретні документи, звертайтеся за електронною адресою - rogozin555@ukr.net (для пересилки документів) або за вказаними телефонами. З повагою, Адвокат Сергій Леонідович РОГОЗІН https://bit.ly/3wsTZRE

читати повністю

16-10-2022

ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКОЇ КОМІСІЇ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ: ПОПЕРЕДЖЕНИЙ – ЗНАЧИТЬ ОЗБРОЄНИЙ! ЧАСТИНА 2

ОСОБЛИВОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ВЛК ЗА НАЯВНОСТІ У ВІЙСЬКОСЛУЖБОВЦЯ ТИМЧАСОВОЇ ХВОРОБИ У воєнний час та під час мобілізації у зв’язку із незадовільним станом здоров’я військозобов’язаному надається відстрочення від призову на строк до 2 місяців. Цей строк може бути продовжено за медичними показаннями ще на 2 місяці. За необхідності, утретє продовження надається на такий самий термін. Після закінчення третьої відстрочки військовозобов’язаного напрявляють на проходження ВЛК. І вже, після медичного огляду вирішується питання про придатність до військової служби загалом. Якщо медкомісія визнала, що людина потребує лікування її можуть відправити на лікування. За поданням Центру укомплектування місцеві органи охорони здоров’я направляють людину на лікування до відповідного закладу. Після закінчення лікування військовозобов’язаний повторно оглядається комісією. ЯК ВИСНОВКИ МЕДКОМІСІЇ ВПЛИВАЮТЬ НА ВИД СЛУЖБИ? Під час ухвалення рішення щодо того, у яких родах військ, частинах, підрозділах може служити людина, ВЛК керується ДОДАТКОМ 3 до Положення №402, яким:  визначено мінімальні/максимальні показники фізичного розвитку, які необхідні для певного роду військ, частин, підрозділів  визначено перелік хвороб, через які людина може бути непридатна до служби у тих чи інших військах  визначено стани здоров’я, які може мати військовослужбовець, і які можуть завадити йому служити у певних родах військ. УВАГА! У таблиці (Додаток № 3) вказані вимоги до строковиків, а окремих вимог до військових на час воєнного стану немає. Тому вид служби, який буде виконувати військовослужбовець, залежить від індивідуальних особливостей. ВЛК в індивідуальному порядку зобов’язана враховувати такі критерії:  військова спеціальність  займана посада  вік  робота, що фактично виконується  пристосованіть до роботи того, хто пройшов медичний огляд У ПОСТАНОВІ У ДОВІЛЬНІЙ ФОРМІ ТАКОЖ ВКАЗУЄТЬСЯ, ЯКІ ВИДИ СЛУЖБИ ТА РОБОТИ ПРОТИПОКАЗАНІ ЛЮДИНІ. Наприклад, люди, визнані обмежено придатними до військової служби, непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Натомість вони придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. Доволі часто на практиці також стикаюся з випадками направлення на проходження ВЛК також осіб з інвалідністю. Як діяти у такому випадку? Одразу звертаю увагу на те, що особи з інвалідністю не підлягають мобілізації (ст. 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку"). При цьому, оскільки законодавець не вказав групу інвалідності, відповідно особи зі всіма групами інвалідності не підлягають мобілізації. Однак, люди з інвалідністю можуть можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ЯКЩО ВАМ ВРУЧИЛИ ПОВІСТКУ, ВИ ЗОБОВ'ЯЗАНІ З’ЯВИТИСЯ ДО ВІЙСЬККОМАТУ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЧИ МАЄТЕ ІНВАЛІДНІСТЬ. ВАЖЛИВИЙ ПРАКТИЧНИЙ НЮАНС! До початку огляду центр комплектування отримує дані про всіх військовозобов’язаних. Тобто у військкоматі мають отримати документи з органів соціального забезпечення, які підтверджують інвалідність людини. Однак на момент візиту до військкомату документи можуть ще не надійти, тому рекомендую, якщо ви визнані особою з інвалідністю, взяти із собою документи та надати їх центру комплектування. Документами, що підтверджують інвалідність є: довідка МСЕК та виписка з акту огляду в МСЕК. Також статус підтвердить посвідчення особи з інвалідністю (пенсійне посвідчення або посвідчення про отримання допомоги). Звернемо також увагу на те, що особам з інвалідністю під час дії воєнного стану не потрібно повторно проходити медико-соціальну експертизу, щоб продовжити довідку про інвалідність. Якщо термін інвалідності закінчився під час дії воєнного стану, інвалідність продовжується автоматично без перекомісії до кінця дії воєнного стану та 6 місяців після його припинення/скасування. Ці положення регламентуються Постановою КМУ від 30.03.2022 № 390. Іншою проблемою, з якою може зіктнутися особа, це те, що існують випадки, коли особу з інвалідністю (в основному з 3-ою групою) направляють на ВЛК, яка визнає особу придатною до військової служби за станом здоров’я, після чого її мобілізують, що безумовно є НЕЗАКОННИМ. У таких випадках потрібно відразу, до направлення на ВЛК та її завершення, заявляти про своє право на відстрочку. Робити це краще письмово, а не усно. Тобто, необхідно подавати на ім`я керівника військкомату письмову заяву про надання Вам відстрочки від мобілізації та документи, які підтверджують це право. УВАГА! Якщо вас визнали придатним до військової служби, але ви визнані особою з інвалідністю в установленому порядку, ви маєте право оскаржити рішення медкомісії. У наступній публікації детально проаналізуємо механізми оскарження висновків ВЛК, які не влаштовують військовозобов’язаного. У випадку виникнення запитань проконсультую індивідуально, з конкретної ситуації. Відповім на поставлені запитання. Консультація дозволить скласти оптимальний план дій і уникнути неочікуваних та негативних наслідків. Консультація адвоката отримана сьогодні – ваша безпека та впевненість завтра та завжди. Індивідуальні консультації надаються за попереднім записом за телефоном: +38050-193-59-42, +38067-940-63-00. У випадку якщо виникли запитання або необхідно вивчити конкретні документи, звертайтеся за електронною адресою - rogozin555@ukr.net (для пересилки документів) або за вказаними телефонами. З повагою, Адвокат Сергій Леонідович РОГОЗІН https://bit.ly/3wsTZRE

читати повністю

14-10-2022

ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКОЇ КОМІСІЇ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ: ПОПЕРЕДЖЕНИЙ – ЗНАЧИТЬ ОЗБРОЄНИЙ! ЧАСТИНА 1

Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження медичного огляду під час проведення мобілізації є обов'язковим для громадян України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призначених для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями й іншими спеціальностями в Службі безпеки України. Порядок проведення такого медичного огляду регулює Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (читати тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08) Під час мобілізації громадяни проходять медичний огляд у військово-лікарських комісіях (так звані ВЛК) військових комісаріатів, гарнізонних (госпітальних) ВЛК. Головна мета медичного огляду полягає у вивченні й оцінці стану здоров'я та фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності поміж іншого до військової служби. ПРОАНАЛІЗУЄМО ДЕТАЛЬНО ПРОЦЕДУРУ ПРОХОДЖЕННЯ ВЛК 1. Особа отримала повістку, а отже, вона зобов’язана прийти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, надати всі необхідні дані і документи. Якщо у людини немає підстав для відстрочки від призову на військову службу, їй виписують повістку на проходження військово-лікарської комісії (так звана ВЛК). 2. Перед оглядом ВЛК військовозобов’язані повинні пройти низку обстежень у закладі охорони здоров’я, оскільки більшість передбачених процедур пройти у військкоматі неможливо. Отже, перед проходженням ВЛК потрібно зробити:  рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки;  загальний аналіз крові та дослідження сечі;  визначення групи крові та резус-належності (людям, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку);  електрокардіографію (ЕКГ). ! Якщо військовозобов’язаному більше 40 років, крім цих процедур йому також проводять:  вимір внутрішньоочного тиску;  дослідження крові на цукор. 3. Зробивши усі ці дослідження, військовозобов’язаний повинен прийти до територіального центру комплектування і соціальної підтримки у зазначений у повістці дату й час. ВАЖЛИВО! До початку огляду військкомат отримує також дані з психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів щодо військовозобов‘язаних.На людей, які перебувають на обліку у цих закладах – отримують витяг з історії хвороби, на людей з інвалідністю – дані з органів соціального захисту і медкартку з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання. Які лікарі оглядають військовозобов’язаного?  хірург;  терапевт;  невропатолог;  психіатр;  офтальмолог;  оториноларинголог;  стоматолог;  дерматолог. За медичними показаннями людину також можуть обстежити лікарі інших спеціальностей. 4. Після проведення огляду кожен лікар записує інформацію про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до служби у висновок. У висновку лікар вказує відповідну статтю розкладу хвороб (за наявності), дату огляду, підпис із зазначенням прізвища та ініціалів, і ставить особисту печатку. 5. Види висновків ВЛК під час мобілізації  придатність до військової служби  тимчасова непридатність до військової служби з датою визначення повторного огляду  непридатність до військової служби з вилученням із військового обліку. Саме за наявності позитивного висновку медкомісії особу може бути викликано на пункт збору для відправлення у військову частину у зв'язку з призовом на військову службу або для проходження навчання. ЧИМ КЕРУЄТЬСЯ ВЛК ПРИ УХВАЛЕННІ РІШЕННЯ? Під час ухвалення рішення щодо придатності до військової служби комісія керується ДОДАТКАМИ до Положення № 402 ДОДАТКОМ 1 - Розклади хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби ДОДАТКОМ 2 - Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб ДОДАТКОМ 3 - Таблиця додаткових вимог до стану здоров'я ЗВЕРНУТЬ УВАГУ! ОКРЕМОЇ ТАБЛИЦІ ЩОДО ВИМОГ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВО НЕ МІСТИТЬ. Водночас, врахуйте таке:  перелік захворювань, які дають можливість бути непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний час  військовозобов’язаний також може бути непридатним до військової служби у мирний час, але обмежено придатним у воєнний час ДУЖЕ ЧАСТО КЛІЄНТИ ЦІКАВЛЯТЬСЯ ТАКОЖ: ЧИМ МОЖНА ПІДТВЕРДИТИ НЕПРИДАТНІСТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ? Єдиним підтвердженням непридатності до військової служби під час мобілізації є ВИСНОВОК (ПОСТАНОВА) ВЛК. Якщо комісія визначає непридатність до військової служби, людину можуть виключити з військового обліку. Водночас, під час проходження медичного обстеження ви можете надати всі медичні довідки, які вважаєте необхідними. Але жодна довідка не може бути підставою для того, щоб вас визнали непридатним до військової служби. Таку довідку можуть лише враховувати в консультаційних цілях під час встановлення діагнозу. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКА КОМІСІЯ МОЖЕ ВРАХОВУВАТИ ДОВІДКИ, ВИСНОВКИ, ЗАКЛЮЧЕННЯ ІНШИХ ЛІКАРІВ (ЯК ДЕРЖАВНИХ, ТАК І ПРИВАТНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ), ОДНАК ВОНИ НЕ Є ОСТАТОЧНИМИ! Продовження читайте у наступній публікації У випадку виникнення запитань проконсультую індивідуально, з конкретної ситуації. Відповім на поставлені запитання. Консультація дозволить скласти оптимальний план дій і уникнути неочікуваних та негативних наслідків. Консультація адвоката отримана сьогодні – ваша безпека та впевненість завтра та завжди. Індивідуальні консультації надаються за попереднім записом за телефоном: +38050-193-59-42, +38067-940-63-00. У випадку якщо виникли запитання або необхідно вивчити конкретні документи, звертайтеся за електронною адресою - rogozin555@ukr.net (для пересилки документів) або за вказаними телефонами. З повагою, Адвокат Сергій Леонідович РОГОЗІН https://bit.ly/3wsTZRE

читати повністю

12-10-2022

УКРАЇНСЬКИМ СТУДЕНТАМ ІНОЗЕМНИХ ВИШІВ ЗАБОРОНИЛИ ВИЇЗД ЗА КОРДОН

Заборона виїзду для студентів-чоловіків діє від 14 вересня З 14 вересня в Україні скасували можливість виїзду за кордон чоловікам, які навчаться в закордонних навчальних закладах. Таке рішення прийняли через масові підробки документів. Однак ні прикордонна служба, ні військове керівництво не робили офіційного повідомлення. Студенти дізнаються про цю заборону вже на кордоні. Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив, що українські чоловіки-студенти, які навчаються за кордоном, більше не можуть виїхати за кордон під час дії воєнного стану. «Раніше, за рішенням вищого військового керівництва, студентам, які навчались за кордоном до 24 лютого, дозволяли виїжджати за межі України для продовження навчання. Прикордонники цю норму виконували, забезпечуючи пропуск. Проте останні місяці почались масові підробки документів, які нібито підтверджують навчання чоловіків за кордоном», – зазначив Андрій Демченко. Статистика прикордонників показує, що лише за липень-серпень на кордоні виявили близько 600 чоловіків, які показали підроблені документи про навчання у закордонних навчальних закладах. Через це вище військове керівництво ухвалило рішення з 14 вересня скасувати можливість пропуску цій категорії громадян. У прес-службі Львівського прикордонного загону підтвердили, що з 14 вересня чоловіки призовного віку, які навчаються за кордоном, не можуть виїжджати з України. Офіційного повідомлення про це рішення вищого військового керівництва не було тому, що жодних змін до постанови КМУ, яка регулює перетин кордону, не вносили. «На початку квітня вище військове керівництво прийняло рішення пропускати військовозобов’язаних чоловіків, які навчаються в іноземних закладах. Ні тоді, ні зараз до постанови КМУ жодних змін не вносили. Хоча в законодавстві щодо загальної мобілізації ця категорія чоловіків не підлягає призову на військову службу, але перетин кордону для них заборонений», – уточнила речниця Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська. За її словами, підроблені документи про навчання в іноземних вишах почали виявляти вже на початку травня. Відтоді прикордонники львівської ділянки виявили 362 випадки фальшивих документів про навчання за кордоном. Речник ДПСУ уточнив, що питання можна вирішити, якщо внесуть зміни до постанови уряду №57, яка регламентує правила перетину державного кордону громадянами України і за якою чоловіки-студенти іноземних навчальних закладів не входять у перелік винятків, яким дозволений перетин кордону.

читати повністю

08-10-2022

БАТЬКИ ТРЬОХ І БІЛЬШЕ ДІТЕЙ МОЖУТЬ ЗВІЛЬНИТИСЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ НАВІТЬ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

БАТЬКИ ТРЬОХ І БІЛЬШЕ ДІТЕЙ МОЖУТЬ ЗВІЛЬНИТИСЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ НАВІТЬ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ НА ЯКЕ ПОЛОЖЕННЯ В ЗАКОНІ ПОСИЛАТИСЯ ДЛЯ ОБГРУНТУВАННЯ ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ? Відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини, зокрема, у разі наявності у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років. ВАЖЛИВО! Ця підстава для звільнення застосовується не автоматично, а виключно за ініціативи військовослужбовця. Задля цього, він повинен висловити бажання про припинення військової служби. ДОВОЛІ ЧАСТО КЛІЄНТИ ТАКОЖ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ІЗ ПИТАННЯМ: А ЧИ МОЖНА ЗВІЛЬНИТИСЯ ІЗ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, ЯКЩО МАЮ ДВІ ДИТИНИ, А ДРУЖИНА ВАГІТНА ВТРЕТЄ? НІ, У ТАКОМУ ВИПАДКУ ПРАВО НА ЗВІЛЬНЕННЯ ВИНИКНЕ ЛИШЕ З МОМЕНТУ, КОЛИ ФАКТ НАРОДЖЕННЯ ТРЕТЬОЇ ДИТИНИ БУДЕ ЗАСВІДЧЕНИЙ СВІДОЦТВОМ! ОКРІМ ЦЬОГО, ВРАХОВУЙТЕ, ЩО ВІК УСІХ ДІТИ МАЄ БУТИ МЕНШЕ 18 РОКІВ! Про інші підстави для звільнення із військової служби у період воєнного стану читайте у цій публікації: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2281200405354347&id=976931005781300 === ПРОКОНСУЛЬТУЮ З КОНКРЕТНОЇ СИТУАЦІЇ. МОЯ КОНСУЛЬТАЦІЯ ДОЗВОЛИТЬ СКЛАСТИ ОПТИМАЛЬНИЙ ПЛАН ОСОБИСТІХ ДІЙ І УНИКНУТИ НЕГАТИВНИХ ТА НЕОЧІКУВАНИХ СИТУАЦІЙ. КОНСУЛЬТАЦІЯ АДВОКАТА СЬОГОДНІ – ВАША БЕЗПЕКА ЗАВТРА ТА ЗАВЖДИ. === ІНДИВІДУАЛЬНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ НАДАЮТЬСЯ ЗА ПОПЕРЕДНІМ ЗАПИСУ ЗА ТЕЛЕФОНОМ +38050 19-359-42, +38067-940-63-00. === У ВИПАДКУ ЯКЩО У ВАС ВИНИКЛИ ЗАПИТАННЯ АБО НЕОБХІДНО ВИВЧИТИ КОНКРЕТНІ ДОКУМЕНТИ, ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЗА АДРЕСОЮ - rogozin555@ukr.net (ДЛЯ ПЕРЕСИЛКИ ДОКУМЕНТІВ) АБО ЗА ВКАЗАНИМИ ТЕЛЕФОНАМИ. === З повагою. Адвокат Сергій Леонідович РОГОЗІН https://bit.ly/3wsTZRE +38050 19-359-42 +38067-940-63-00 #військовийобовязок #військоваслужба #мобілізація #збройнісилиукраїни #звільнення #адвокатконсультує

читати повністю

26-09-2022

5 ПОРАД, ЯК ВІДНОВИТИ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПРИ ПРИТЯГНЕННІ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СТ. 130 КУПАП

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані наркотичного, алкогольного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідальність за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення досить сувора – накладення штрафу від 17 000 грн. + позбавлення права на керування автомобілем від 1 року. Зважаючи на це важливо вчасно користуватися якісною правовою допомогою для уникнення негативних наслідків. На прикладі, реального судового рішення розглянемо аспекти, на які варто звертати увагу, якщо Вас хочуть притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ПОСИЛАННЯ НА СУДОВЕ РІШЕННЯ ТУТ: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101744184 (Постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 8 грудня 2021 року справа № 554/9603/21). ПОРАДА 1. ПЕРЕКОНАЙТЕСЯ У ЗАКОННОСТІ ЗУПИНКИ ВАШОГО ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ПРАЦІВНИКАМИ ПОЛІЦІЇ. Співробітники поліції не мають права зупиняти автомобіль без поважної причини. Стаття 35 Закону України «Про національну поліцію» визначає повний перелік таких підстав (посилання тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19). При цьому правоохоронці зобов’язані чітко назвати причину – без пояснення зупинка транспортного засобу та подальші дії поліцейських вважаються незаконними. У разі якщо адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення було виявлене працівниками поліції під час незаконної зупинки, це може поставити під сумнів подальшу процедуру оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ПОРАДА 2. ПЕРЕВІРТЕ: ЧИ З ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНУ СКЛАДЕНИЙ ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ. Відповідно до ст.ст. 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту висуваються спеціальні вимоги. Ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: - дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; - відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); - місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; - пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; - інші відомості, необхідні для вирішення справи; - якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Згідно з вимогами «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Отже, переконайтеся у тому, що протокол складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог його належного оформлення, а Вам, як водію, роз’яснено права та обов’язки. ПОРАДА 3. КОРИСТУЙТЕСЯ ПРАВОМ НЕ ПІДПИСУВАТИ СКЛАДЕНИЙ ПРОТОКОЛ. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення має право не підписувати його. Як правило, таким чином, вона демонструє свою незгоду із відомостями, що викладені у протоколі. При цьому, це не позбавляє Вас права ознайомитися з протокол та взяти один його примірник. Просто у такому випадку, у протоколі поліцейським робиться помітка, про відмову від його підписання особою. Також пам’ятайте, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Якщо Ви вважаєте, що дії поліцейського при зупинці Вашого транспортного засобу та складанні протоколу були явно незаконними, обов’язково зазначте про це у протоколі. ПОРАДА 4. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА НЮАНСИ ПРОХОДЖЕННЯ ОГЛЯДУ НА СТАН СП’ЯНІННЯ. Скористайтеся положеннями Інструкції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735 (посилання тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15#Text). Ключові правила: Огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я у разі, якщо водій відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або він незгодний з результатами огляду, проведеного поліцейським. Проведення огляду на стан сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів: 1. Поліцейський, який здійснює огляд повинен мати спеціальне звання. 2. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. 3. Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. 4. Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. 5. Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів: 1. Заклад охорони здоров’я повинен бути внесений до спеціального переліку. 2. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп’яніння. 3. За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров’я. 4. На підставі акта медичного огляду складається висновок щодо результатів медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я. 5. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». 6. Кожний випадок огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ПОРАДА 5. НЕ НЕХТУЙТЕ МОЖЛИВІСТЮ СКОРИСТАТИСЯ КВАЛІФІКОВАНОЮ ПРАВОВОЮ ДОПОМОГОЮ. Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Отож, у будь-який час Ви можете скористатися цим правом та залучити до справи свого адвоката. Адвокат у справі допоможе відновити об’єктивну картину події; зібрати докази невинуватості водія; розробити тактику захисту; скласти необхідні документи по справі (заяви, скарги, заперечення); перевірити правильність і законність дій співробітників поліції; здійснити захист у судовому засіданні; оскаржити судове рішення (за необхідності). Отож, будьте пильними! Переконайтеся, що у працівників поліції є законні підстави для притягнення Вас до відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення! Сподіваємося, що наші поради допоможуть Вам відстояти власні права та законні інтереси! У ВИПАДКУ ВИНИКНЕННЯ ЗАПИТАНЬ ПРОКОНСУЛЬТУЮ ІНДИВІДУАЛЬНО, З КОНКРЕТНОЇ СИТУАЦІЇ. МОЯ КОНСУЛЬТАЦІЯ ДОЗВОЛИТЬ СКЛАСТИ ОПТИМАЛЬНИЙ ПЛАН ОСОБИСТІХ ДІЙ І УНИКНУТИ НЕГАТИВНИХ ТА НЕОЧІКУВАНИХ СИТУАЦІЙ. КОНСУЛЬТАЦІЯ АДВОКАТА СЬОГОДНІ – ВАША БЕЗПЕКА ЗАВТРА ТА ЗАВЖДИ. Автор консультації: РОГОЗІН Сергій Леонідович

читати повністю

20-09-2022